НАЗОРИТИ
Значення назорити це
НАЗОРИ́ТИ,рю́, ри́ш, док., перех., розм. Наглядіти, помітити кого-, що-небудь. Він її очима назорить між дівчатами і вмисне тоді до неї горнеться (Вовчок, І, 1955, 206); Офіцер звелів обшукати дуби, і як не ховався Карній за листям, його назорили і звеліли злазити (Бурл., О. Вересай, 1959, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 93.
Назори́ти, рю́, ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 490.
назорити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| detect | назорити |
назорити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nazoryty | nazoryty | nazoryty |
назорити Рід - дієслово, доконаний вид
назорити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назорю | назоримо |
| 2 особа | назориш | назорите |
| 3 особа | назорить | назорять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | назорив | назорили |
| Жіночий рід | назорила | |
| Середній рід | назорило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назорімо | |
| 2 особа | назори | назоріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | назоривши |
назорити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |