НАЗОЛИТИ
Значення назолити це
НАЗОЛИ́ТИ1 див. назо́лювати.
НАЗОЛИТИ2, лю́, ли́ш, док., розм.
1. Набриднути, надокучити кому-небудь. Ти мені назолив (Сл. Гр.).
2. Зробити неприємність кому-небудь. — Треба мені було дуже Назолити одному… І Кузьму собі за мужа Взять на зло таки ж тому (Воскр., Подивись.., 1962, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 93.
Назоли́ти, лю́, лиш, гл.
1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у.
2) Нащелочить, набучить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 490.
назолити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| weary | насолить |
назолити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nazolyty | nazolyty | nazolyty |
назолити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, доконаний вид
назолити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назолю | назолимо |
| 2 особа | назолиш | назолите |
| 3 особа | назолить | назолять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | назолив | назолили |
| Жіночий рід | назолила | |
| Середній рід | назолило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назолімо | |
| 2 особа | назоли | назоліть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | назоливши |
назолити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |