НАЗИЧИТИ
Значення назичити це
НАЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.. розм. Висловити багато побажань.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 92.
назичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nethicite | назичити |
назичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nazychyty | nazychyty | nazychyty |
назичити Рід - дієслово, доконаний вид
назичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назичу | назичимо |
| 2 особа | назичиш | назичите |
| 3 особа | назичить | назичать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | назичив | назичили |
| Жіночий рід | назичила | |
| Середній рід | назичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назичмо | |
| 2 особа | назич | назичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | назичивши |
назичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |