НАДУШИТИ
Значення надушити це
НАДУШИ́ТИ1 див. наду́шувати.
НАДУШИ́ТИ2, ду́шу, ду́шиш, док., перех. Обприскати, змочити, натерти кого-, що-небудь духами або чим-небудь пахучим. [Конон:] Який від вас гарний пах іде? [Жєня:] Хочеш, я й тебе надушу? (Кроп., II, 1958, 419); Інтересно: чи дорогі ж таки духи, чи так собі? Завтра навмисне зайду. Не я буду, коли не змушу її надушити мене (Ряб., Жайворонки, 1957, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 83.
Надуши́ти См. Надушувати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 487.
надушити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pressure | надавить |
надушити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nadushyty | nadushyty | nadushyty |
надушити Рід - дієслово, доконаний вид
надушити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | надушу | надушимо |
| 2 особа | надушиш | надушите |
| 3 особа | надушить | надушать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | надушив | надушили |
| Жіночий рід | надушила | |
| Середній рід | надушило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | надушімо | |
| 2 особа | надуши | надушіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | надушивши |
надушити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
надушити в англійській розкладці - yfleibnb
Цитати української літератури з використанням слова надушити
"(Як тільки стріляються з тих револьверів? Щось там десь треба надушити чи підняти"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Спробував надушити її палицею, — угинається"Винниченко Володимир Кирилович - Федько-халамидник