НАДРОЧИТИ
Значення надрочити це
НАДРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех., розм. Підбурити, нацькувати проти кого-небудь. — Ох, не згадуй мені, Власе, про того спекулянта. — Це тебе син так надрочив проти нього? (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 78.
Надрочи́ти См. Надрочувати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 485.
надрочити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to desecrate | надрочиты |
надрочити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
nadrochyty | nadrochyty | nadrochyty |
надрочити Рід - дієслово, недоконаний вид
надрочити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надрочу | надрочимо |
2 особа | надрочиш | надрочите |
3 особа | надрочить | надрочать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надрочитиму | надрочитимемо |
2 особа | надрочитимеш | надрочитимете |
3 особа | надрочитиме | надрочитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надрочив | надрочили |
Жіночий рід | надрочила | |
Середній рід | надрочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надрочімо | |
2 особа | надрочи | надрочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надрочачи | |
Минулий час | надрочивши |
надрочити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |