НАВЕРБУВАТИ
Значення навербувати це
НАВЕРБУВА́ТИ див. навербо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 27.
Навербува́ти, бу́ю, єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 467.
навербувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to recruit | завербовать |
навербувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| naverbuvaty | naverbuvaty | naverbuvaty |
навербувати Рід - дієслово, доконаний вид
навербувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | навербую | навербуємо |
| 2 особа | навербуєш | навербуєте |
| 3 особа | навербує | навербують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | навербував | навербували |
| Жіночий рід | навербувала | |
| Середній рід | навербувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | навербуймо | |
| 2 особа | навербуй | навербуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | навербувавши |
навербувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |