ЛІТОПИС

ЛІТО́ПИС, у, ч.

1. У стародавній Русі — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. З кінця XI ст. в Новгороді вели літопис, в якому записували найважливіші міські події (Іст. СРСР, І, 1956, 67); Схилившись у куточку, біля воскової свічки, він писав літопис цих суворих днів (Скл., Святослав, 1959, 478); // Книга з такими записами. На сторінках літопису змальовано докладно, як тікав од козаків розбитий польський коронний гетьман Потоцький (Довж., І, 1958, 273).

2. чого, перен. Послідовний запис будь-яких подій; історія чого-небудь. Потрібний грунтовний літопис життя і творчості поета [Т. Шевченка] (Від давнини.., І, 1960, 75); Українська пісня має своє глибоко національне прекрасне звучання, ..є історичним літописом народу (Мал., Думки.., 1959, 68); Шари снігу і льоду, що відкладаються рік у рік — це своєрідний літопис клімату та його трансформацій за минулі часи (Наука… 5, 1960, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 531.

I. Літо I. пи́с, са, м. Лѣтописецъ. Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами. К. ЧР. 412.

II. Літо́пис, су, м. Лѣтопись.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 372.

літо́пис —

1) у Київській Русі та Україні часів Козаччини — хроно­логічно послідовний запис істо­ричних подій, зроблений сучасни­ками, також рукописна книга з та­кими записами. Початковий літо­пис, Літопис Трав’янки Самовидця; Козацькі літописи;

2) Іпа́тіївський літо́пис — один із найстаріших ко­дексів нашого найдавнішого літо­писання, що дістав свою назву від Іпатіївського монастиря в Костромі, де він переховувався і де його було переписано близько 1425 p.; ство­рено його було, мабуть, на Волині, про що свідчить його стиль; спи­сок складається з «Повісті временних літ», «Київського літопису» та «Галицько-Волинського літопису».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 340.