ЛУГ
Значення луг це
ЛУГ1, у, ч.
1. Поросла травою і кущами лука, що використовується як пасовисько та сіножать. Унизу по лугах річка синя тяглась (Мирний, V, 1955, 367); Що може бути миліше, як по довгому дню косовиці повертати на заході сонця з веселого лугу додому! (Довж., І, 1958, 69).
2. заст. Низина, поросла лісом. Ой, хто в лузі — озовися, Ой, хто в полі — одкликнися! (Щог., Поезії, 1958, 62); Сяде [Перебендя] собі, заспіває: "Ой не шуми, луже!" (Шевч., І, 1951, 25).
ЛУГ2, у, ч.
1. Гідроокис натрію, калію та інших металів. Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (Наука.., 7, 1958, 8).
2. розм. Водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо. На ніч змила [Маланка] Гафійці голову лугом (Коцюб., II, 1955, 24); Зайшла [Орися] в хату, щоб набрати лугу для прання (Тют., Вир, 1964, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 552.
Луг, гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. Через темні високі луги ясним соколом перелини. КС. 1882. XII. 496. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Мет. 92. У зеленім темнім лузі червона калина. Мет. 97.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17.
3) = Луговина. Вх. Зн. Ум. Луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Рк. Макс. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. Чуб. V. 254.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 379.
луг (зменшено-пестливі — лужо́к, луже́чок) — низина, поросла лісом, а також травою і кущами лука, що використовується як пасовисько та сіножать; у народнопісенній творчості луг — батько, а калина в ньому — дівчина; з лугом, особливо темним, асоціюється сум, печаль; луг також асоціюється з молодими парубком, козаком: «Ой, не шуми, луже, зелений байраче, Не плач, не тужися, молодий козаче». У зеленім темнім лузі червона калина (А. Метлинський); Ой, у лісі, у лужечку терен процвітає (П. Чубинський).
Луг див. [Вели́кий] Луг.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 342.
луг Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
meadow | луг |
луг Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
luh | luh | luh |
луг Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
луг Словоформи слова
Називний | луг | луги |
Родовий | лугу | лугів |
Давальний | лугові, лугу | лугам |
Знахідний | луг | луги |
Орудний | лугом | лугами |
Місцевий | на/у лугу | на/у лугах |
Кличний | лугу | луги |
луг Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
3 | 1 | 2 |
луг в англійській розкладці - keu
Цитати української літератури з використанням слова луг
"Бува, як розвішає по кущах та по вербах білі покривала й наволочки, глянеш — наче спустились на луг парашути."Близнець Віктор Семенович - Звук павутинки
"Вкрили луг над Трубежем,"Олесь Олександр - Кожум’яка
"Открылся предо мною луг,"Глібов Леонід Іванович - Матушкина дочка
"Невдовзi вони вийшли на широкий луг"Давыдов Анатолий - Цiлющий камiнь
"— Колись до війни у нас були парфуми «Альпійський луг»"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці
"За городами видно небо, синє-синє та кругле, ніби велетенська полив’яна піч випалюється на огні, міниться, а під синявою неба геть-геть аж до лісу рябіє усякими квітками зелений луг."Васильченко Степан Васильович - Басурмен
"Небо — як скошений луг, тільки що копиць не видно"Васильченко Степан Васильович - Олив’яний перстень
"От уже й луг перед ними"Куліш Пантелеймон Олександрович - Орися
"І скільки гарячих слів молитви про волю, скільки гарячого зітхання про свободу понеслося в той час до бога! Небо стало повне ними, як розкішний луг пахощами квіток перед косовицею в гарячий літній вечір"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький
"Всюди радість розлита, нектарний дух творення, дух життя… «Перед сіюм щоразу віікліікатиму в уяві цей сонячний луг квітчастий і двійко маленьких людей, що заплутались по плечі у квітах…»"Гончар Олесь Терентійович - Циклон