ЛОПАТЕНЬ

ЛО́ПАТЕНЬ, тня, ч.

1. Те саме, що ло́пать. Шум спід млинових коліс, котрі мигочуть своїми лопатнями, .. тихий благодатний літній вечір, — все це наводить на душу тихі думи (Н.-Лев., І, 1956, 52); * Образно. — Трошки опізнився..! — промовив до його Кованько й показав свої лопатні з-під губів (Н.-Лев., І, 1956, 520); * У порівн. Вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень, — так усі й довідалися (Гр., І, 1963, 480).

2. Широке свердло спеціального призначення. Мені страшенно докучало якесь скрипіння, .. немовби хто з великою силою тупим свердлом-лопатнем вертів діру в сухій ялиці (Фр., IV, 1950, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 545.

Ло́патень, тня, м.

1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. Вас. 147. У його язик як лопатень. Онъ болтливъ. Ном.

2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами. Левиц. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 377.