ЛЛЯНИЙ

ЛЛЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до льон. У сільському господарстві часто використовують як паливо.. лляну кострицю (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 30); Краще за нього [проса на печі] хіба тільки лляне насіння (Багмут, Опов., 1959, 3); // Вигот. з насіння льону. Лляна олія має важливе промислове значення (Екстр. метод. доб. олії.., 1958, 9); // Зробл. з волокон льону. Вона все було сидить.. і виводить голос, як лляну тонку нитку (Н.-Лев., І, 1956, 61); // Вигот. з прядива, що є результатом обробки волокон льону. Не простого — лляного полотна тридцять локтів узяла (Укр.. думи.., 1955, 21); // Пошитий з полотна, виготовленого з прядива льону. Надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим (Мирний, IV, 1955, 231); В костюмі лляному білім Комсомольців прийшов вітати Молодий голова артілі (Забашта, Нові береги, 1950, 57).

2. Схожий світлим кольором і м’якістю на волокна льону (про волосся). Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні (Гонч., Вибр., 1959, 277); З-під зсунутої хустки вибилися лляні пасма кіс (Речм., Весн. грози, 1961, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 534.

Лляний, а, е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Чуб. V. 712. Поший мені, мати, лляную сорочку. Чуб. V. 261.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 373.