КАРНИК
Значення карник це
КА́РНИК, а, ч. Карний злочинець. Удосвіта запалають по хатах огні. А вранці тільки печеним хлібом запахне — по шляху заманячить сіра пляма. Ближче — росте. Карники… (Головко, І, 1957, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 108.
карник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Karnik | карник |
карник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| karnyk | karnyk | karnyk |
карник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
карник Словоформи слова
| Називний | карник | карники |
| Родовий | карника | карників |
| Давальний | карникові, карнику | карникам |
| Знахідний | карника | карників |
| Орудний | карником | карниками |
| Місцевий | на/у карнику, карникові | на/у карниках |
| Кличний | карнику | карники |
карник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |