КАНАЛ

КАНА́Л, у, ч. 1. Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування грунтів, осушування боліт, відводу або стоку води. Десять днів рили канал, щоб пустити воду новим річищем (Донч., VI, 1957, 276); Для розподілу води на масиві зрошення будується сітка каналів (Наука.., 2, 1957, 6); Могутньою рікою несе дніпрову воду в глиб херсонських і кримських степів Північно-Кримський канал (Рад. Укр., 22.VII 1967, 2).

2 техн. Вузька порожнина в чому-небудь, що має форму трубки. У кожній сушарні повинні бути.. вентиляційні канали для доступу сухого повітря (Зерн. боб. культ., 1956, 111); Снаряд, вилетівши з каналу ствола, робить віддачу — відкочує гармату (Знання.., 12, 1966, 5).

3. анат. В організмі людини або тварини — звивиста трубка, якою проходять різні речовини. Через кілька днів камінь спустився в сечовивідний канал (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 26); Шлунково-кишковий канал.

4. перен. Шлях поширення чого-небудь. Важливим каналом, по якому доставляються товари до населення, є колгоспна торгівля (Рад. Укр., 1.ХІІ 1953, 3); Ідеї марксизму по багатьох каналах проникали в Росію (Ком. Укр., 9, 1964, 16); // перев. мн. Засоби, шляхи для здійснення чого-небудь. Сторони погодились, що дати наступних візитів буде погоджено через дипломатичні канали (Рад. Укр., 4.IV 1961, 1); Відчуття і сприйняття лежать у фундаменті всіх наших знань, вони.. є єдиними каналами зв’язку людини із зовнішнім світом (Ком. Укр., 4, 1960, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 86.

Канал, лу, м. Каналъ. Желех. Вся (країна) обсажена садами, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Левиц. Пов. 175. Од послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 214.