ЖИРОВИЙ

ЖИРО́ВИЙ, а, е. Прикм. до жир². —Я думаю, що нам таки доведеться десь шукати ворожку, хай вона кине карти на жирового і червового короля (Кучер, Чорноморці, 1956, 283).

ЖИРОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до жир¹. Овочі.. здатні поліпшувати перетравлювання білкових, вуглеводистих і жирових продуктів (Укр. страви, 1957, 18); Водоплавні птахи тривалий час тримаються на воді завдяки великій кількості жирового мастила шкіри та пір’я (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 16).

2. рідко. Який займається переробкою жиру. Технологічне устаткування сировинного і жирового заводу забезпечить повне використання всієї китової сировини і китового жиру (Наука.., 2, 1957, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 531.

Жирови́й, а, е.

1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку.

2) Трефовый (о масти въ картахъ). К. С. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 485.