ЖАХНУТИ

ЖА́ХНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка, розм. Сильно вдарити. — В обидві ноги, — намагаючись сховати усмішку, відповідає хлопець. — Як жахнуло снарядом по ногах! Я так і впав! (Багмут, Щасл. день… 1959, 100).

ЖАХНУ́ТИ¹ , ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до жаха́ти¹.

ЖАХНУ́ТИ² , ну́, не́ш, док., діал.

1. Однокр. до жаха́ти². І в самого солома в сінях так і жахнула (Барв., Опов.., 1902, 458); Над головою торохнуло, земля загусла, спалахнуло повітря, жахнуло варом, оглушило, засліпило (Горд., І, 1959, 485).

2. Поспішно направитися, кинутися куди-небудь. Вовк так і жахнув у лозняк (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 514.

Жахну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. Жахати.

1) Пугнуть.

2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. КС. 1882. XII. 591.

3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула. Г. Барв. 458.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 476.