ДЯЧИТИ
Значення дячити це
Дя́чити, чу, чиш, гл. = Дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 463.
дячити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
dacite | дячити |
дячити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
diachyty | diachyty | dyachyty |
дячити Рід - дієслово, недоконаний вид
дячити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дячу | дячимо |
2 особа | дячиш | дячите |
3 особа | дячить | дячать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дячитиму | дячитимемо |
2 особа | дячитимеш | дячитимете |
3 особа | дячитиме | дячитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дячив | дячили |
Жіночий рід | дячила | |
Середній рід | дячило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дячмо | |
2 особа | дяч | дячте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дячачи | |
Минулий час | дячивши |
дячити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 3 | 3 |