ДОЧЧИН
Значення доччин це
ДОЧЧИ́Н, а́, е́. Належний дочці (у 1 знач.). Богучариха зиркнула на вантажну машину, в якій зникли доччині речі (Кучер, Чорноморці, 1956, 72); — Тут ось, зараз, над ставком доччина хата (Донч., VI, 1957, 228); // Прикм. до дочка́. Байдужість доччина дражнила її (Н.-Лев., III, 1956, 65); Доччина самостійність її не порадувала (Коз., Сальвія, 1956, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 400.
Доччи́н, на́, не́. Дочерній, дочеринъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 437.
доччин Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| her | дочкины |
доччин Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dochchyn | dochchyn | dochchyn |
доччин Рід - прикметник
доччин Словоформи слова
| Називний | доччин | доччина | доччине | доччині |
| Родовий | доччиного | доччиної | доччиного | доччиних |
| Давальний | доччиному | доччиній | доччиному | доччиним |
| Знахідний | доччин, доччиного | доччину | доччине | доччині, доччиних |
| Орудний | доччиним | доччиною | доччиним | доччиними |
| Місцевий | на/у доччиному, доччинім | на/у доччиній | на/у доччиному, доччинім | на/у доччиних |
доччин Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
доччин в англійській розкладці - ljxxby
Цитати української літератури з використанням слова доччин
"Та обозного анітрохи не збентежив доччин погляд, він навіть не зрозумів його і вів далі:"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"— Місяць так світить, що я бачу далеко-далеко, — жебонить струмком доччин переривчастий голос"Гуцало Євген Пилипович - Голодомор