ГУКНУТИ
Значення гукнути це
ГУ́КНУ́ТИ, гу́кну́, гу́кне́ш, док., розм. Одпокр. до гу́кати. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Шевч., II, 1953, 182); Навколо здригнулась земля… Гукнули гармати удруге (Стар., Поет. тв., 1958, 215); Паровоз гукнув, поїзд рушив (Жур., Даша, 1961, 55).
ГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Одпокр. до гука́ти. — Згода, згода! — гукнула громада як один чоловік (Н.-Лев., III, 1956, 10); Гафійка гукнула подругу (Козл., Ю. Крук, 1957, 81); Полковник гукнув, щоб принесли люльку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 382); Лейба гукнув на політників, і довгі ряди дівчат та парубків заворушились і наче посипались до куреня (Н.-Лев., ІІ, 1956, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 190.
Гукну́ти, кну́, не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. Гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 337.
гукнути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| call | позвать |
гукнути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| huknuty | huknuty | huknuty |
гукнути Рід - дієслово, доконаний вид
гукнути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гукну | гукнемо |
| 2 особа | гукнеш | гукнете |
| 3 особа | гукне | гукнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гукнув | гукнули |
| Жіночий рід | гукнула | |
| Середній рід | гукнуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гукнімо | |
| 2 особа | гукни | гукніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | гукнувши |
гукнути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
гукнути в англійській розкладці - ueryenb
Цитати української літератури з використанням слова гукнути
"Батько звелів гукнути до них — нехай здаються на ласку, однаково ж утікати нема куди, але ті кинулися на косу й хотіли прорватись"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Йому хотілось гукнути на всі легені словами пісні або хоч крикнути, взяти отак щось у руки — велике, міцне — і зламати його"Коцюбинський Михайло Михайлович - Дорогою ціною
"Це рішає справу: я повертаюсь і хочу гукнути на візника"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"Яку ж треба було мати відвагу духу, щоб і серед тої, здавалось би, вічної суспільної заледенілості гукнути в пітьму: «Вставай, хто живий, в кого думка повстала…» Леся не боялась «таких червоних необачних слів!»"Гончар Олесь Терентійович - Наша Леся
"Помiтивши нас, вона стрiпнулася i, здається, хотiла щось гукнути, але не встигла — бронетранспортер уже проплив"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)
"Вона вже мала була гукнути на Федора, щоб вернувся, та не гукнула"Мирний Панас - Повія
"Так, ми могли в розпуці, в одчаю гукнути на фронт, могли зтрусити його, прорвати, віддати німцям"Винниченко Володимир Кирилович - Відродження Нації
"— Нічого в нас так не вийде, — сказав я згодом Жорці: глина була тверда, наче камінь. — Треба гукнути тітку Павлину"Дімаров Анатолій Андрійович - Друга планета
"«Ану ж бо… гукнути Мармусію… Або шарпнутись, вирватись і навтікача — до своїх!."Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків
"Євпраксії хотілося гукнути: «Не діждеться!», але вона сказала інше:"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія