ГЕЙКАТИ

ГЕ́ЙКАТИ, аю, аєш, недок.

1. Викрикувати "гей", підганяючи волів, корів або коней. Отак ішов Антосьо,.. а за ним тихою ступою чорні воли в возі, набитім соломою в драбини, і гейкав чоловік (Свидн., Люборацькі, 1955, 131); Погоничі пританцьовували коло саней.., гейкали на коней (Кучер, Вогник, 1952, 34).

2. Співати пісню, у якій повторюється "гей", або кричати "гей". На новий рік у вечір ідуть на Буковині гейкати хлопці … ідуть до каждої хижі під вікна, співають (Сл. Гр.); Всі там гейкали, свистіли, гукали й лементували.., вільно пропускали пана обозного і його таємничого гостя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 46.

Гейкати, каю, єш, гл.

1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68.

2) Пѣть пѣсню съ припѣвомъ гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці…. ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. ІІІ. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 278.