ВІСТИТИ
Значення вістити це
ВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, недок., перех., рідко. Те саме, що віщува́ти. Чи не вістить вона [комета] тиранії скону? Щось се значить! (Фр., XIII, 1954, 133); [Валерій:] Це що таке? Гудок? О, як реве. Неначе він вістить якусь біду!.. (Крот., Вибр., 1959, 555).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 685.
вістити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| manage | ведать |
вістити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vistyty | vistyty | vistyty |
вістити Рід - дієслово, недоконаний вид
вістити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віщу | вістимо |
| 2 особа | вістиш | вістите |
| 3 особа | вістить | вістять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віститиму | віститимемо |
| 2 особа | віститимеш | віститимете |
| 3 особа | віститиме | віститимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вістив | вістили |
| Жіночий рід | вістила | |
| Середній рід | вістило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вістімо | |
| 2 особа | вісти | вістіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вістячи | |
| Минулий час | вістивши |
вістити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |