ВОГНІТИ
Значення вогніти це
ВОГНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., поет. 1. Бути як вогонь; горіти. І вже у Василька душа вогніла, як-то він буде в службі у Струка (Турч., Зорі.., 1950, 195).
2. Яскраво відсвічувати; палати. Прапори вогніють над перонами. День шляхи промінням устеля (Мур., Слово.., 1949, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 715.
вогніти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wohnt | вогніти |
вогніти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vohnity | vohnity | vohnity |
вогніти Рід - дієслово, недоконаний вид
вогніти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вогнію | вогніємо |
| 2 особа | вогнієш | вогнієте |
| 3 особа | вогніє | вогніють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вогнітиму | вогнітимемо |
| 2 особа | вогнітимеш | вогнітимете |
| 3 особа | вогнітиме | вогнітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вогнів | вогніли |
| Жіночий рід | вогніла | |
| Середній рід | вогніло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вогніймо | |
| 2 особа | вогній | вогнійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вогніючи | |
| Минулий час | вогнівши |
вогніти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |