ВОГКО
Значення вогко це
ВО́ГКО. Присл. до во́гкий. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало.. Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто о лице (Коцюб., II, 1955, 209); Очі у батька вогко заблищали, як сині скельця (Донч., VI, 1957, 110); // у знач. присудк. сл. Вогко навкруги, холоднішає ніч (Гончар, Таврія.., 1957, 553).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 713.
вогко Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| damp | сыро |
вогко Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vohko | vohko | vohko |
вогко Рід - прислівник
вогко Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
вогко в англійській розкладці - djurj
Цитати української літератури з використанням слова вогко
"Було сіро, вогко, пронизувало золою, із криївок вигортали пургу, викидали кригу."Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь
"Моя права щока торкалася її голови з розсипаним, свіжим волоссям, яке лоскотало мое вухо з легким, вогко-свіжим вітром, що віяв нам назустріч десь звідти з за ріки в долині"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі
"— Вона, певно, на смерть застудила оту безщасну Одарку, бо ще ж надворі холодно й вогко"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Неоднаковими стежками
"Там чорна діжа з водою, там вогко й темно, але я бачу його"Близнець Віктор Семенович - Звук павутинки
"В хаті, де раніш було сумно та вогко, тепер стало весело, тепло, чисто"Королів-Старий Василь Костянтинович - Мара
"Але там вогко, сіно пахне цвіллю, дошки — грибком і трухлявиною"Тютюнник Григір Михайлович - Лісова сторожка
"Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто в лице"Коцюбинський Михайло Михайлович - В дорозі
"Уздовж причілля тінь лягає вогко,"Антонич Богдан-Ігор Васильович - Прочитан
"На улиці було темно й вогко, тільки ліхтарі проривали темряву та з деяких будинків падало ясне світло на дорогу."Винниченко Володимир Кирилович - Роботи!
"В великій цій, брудній хаті, що недурно звалася «чорною скарбовою кухнею», було вогко, холодно і занадто незатишно; пахтіло чимсь кислим — чи то намоклим кожухом, чи то старою капустою, чи то запрілими онучами"Винниченко Володимир Кирилович - Голос