ВЛАДИЧИТИ
Значення владичити це
ВЛАДИ́ЧИТИ, чу, чиш, ц.-с., рідко. 1. Панувати. Ні, не владичити над нами заокеанським крамарям (Рад. Укр., 26.V 1951, 3).
2. Бути владикою (в 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 701.
владичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mediciti | владичити |
владичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vladychyty | vladychyty | vladychyty |
владичити Рід - дієслово, недоконаний вид
владичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | владичу | владичимо |
| 2 особа | владичиш | владичите |
| 3 особа | владичить | владичать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | владичитиму | владичитимемо |
| 2 особа | владичитимеш | владичитимете |
| 3 особа | владичитиме | владичитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | владичив | владичили |
| Жіночий рід | владичила | |
| Середній рід | владичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | владичмо | |
| 2 особа | владич | владичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | владичачи | |
| Минулий час | владичивши |
владичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |