ВИГАНЬБИТИ
Значення виганьбити це
ВИ́ГАНЬБИТИ, блю, биш; мн. ви́ганьблять; перех. Док. до ганьби́ти. Семен було мене і полає, і виганьбить, а часом і за чуприну таки гаразд покрутить (Федьк., Буковина, 1950, 137); — В мене кінь засікся, так я перев’язував, щоб старшина не загледів та не виганьбив принародно (Гончар, І, 1954, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 371.
Виганьбити, блю, биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 151.
виганьбити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
vigoriti | виганьбити |
виганьбити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vyhanbyty | vyhan'byty | vyhan'byty |
виганьбити Рід - дієслово, доконаний вид
виганьбити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виганьблю | виганьбимо |
2 особа | виганьбиш | виганьбите |
3 особа | виганьбить | виганьблять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виганьбив | виганьбили |
Жіночий рід | виганьбила | |
Середній рід | виганьбило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виганьбімо | |
2 особа | виганьби | виганьбіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виганьбивши |
виганьбити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 4 | 5 |