ВИБАТЬКУВАТИ
Значення вибатькувати це
ВИ́БАТЬКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, розм. Грубо вилаяти в батька. Суча дочка, коли не вибатькую (Номис, 1864, № 3604); — Перед старшиною я вже відрапортувався… Вибатькував на перший раз, та й усе!.. (Гончар, І, 1954, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 348.
Вибатькувати, кую, єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 144.
вибатькувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| libatique | вибатькувати |
вибатькувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vybatkuvaty | vybat'kuvaty | vybat'kuvaty |
вибатькувати Рід - дієслово, доконаний вид
вибатькувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибатькую | вибатькуємо |
| 2 особа | вибатькуєш | вибатькуєте |
| 3 особа | вибатькує | вибатькують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вибатькував | вибатькували |
| Жіночий рід | вибатькувала | |
| Середній рід | вибатькувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибатькуймо | |
| 2 особа | вибатькуй | вибатькуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | вибатькувавши |
вибатькувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 6 |