ВЕСЕЛИЦЯ
Значення веселиця це
ВЕСЕ́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Веселка. Поглянув Ной на небо: Дощик не стихає, Та на небі перегнулась Веселиця й грає (Рудан., Тв., 1956, 496).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 339.
Веселиця, ці, ж. = Веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. Ум. Веселичка. Вх. Зн. 6.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 142.
веселиця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| veselica | веселиця |
веселиця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| veselytsia | veselytsia | veselytsya |
веселиця Рід - іменник, жіночий рід, неістота
веселиця Словоформи слова
| Називний | веселиця | веселиці |
| Родовий | веселиці | веселиць |
| Давальний | веселиці | веселицям |
| Знахідний | веселицю | веселиці |
| Орудний | веселицею | веселицями |
| Місцевий | на/у веселиці | на/у веселицях |
| Кличний | веселице | веселиці |
веселиця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |