ВЕРЧИК

Значення верчик це

ВЕ́РЧИК, а, ч. 1. розм. Скручений жмут чого-небудь або що-небудь загорнене, згорнене; згорток. А Чіпка.. забереться в ожеред соломи та й давай з неї то верчики крутити, то хрести вив’язувати… (Мирний, II, 1954, 53); Під очеретяними верчиками дорогоцінний скарб — сіль з далекого Криму (Рибак, Помилка.., 1956, 75); З паперового верчика він витяг дві печених картоплини (Собко, Звич. життя, 1957, 54).

2. діал. Плетений бублик.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 337.

Верчик, ка, м.

1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи. Мир. Пов. І. 117.

2) Сплетенный бубликъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 141.

верчик Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
verchikверчик

верчик Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
verchykverchykverchyk

верчик Рід - іменник, чоловічий рід, неістота

верчик Словоформи слова

Називнийверчикверчики
Родовийверчикаверчиків
Давальнийверчикові, верчикуверчикам
Знахіднийверчикверчики
Оруднийверчикомверчиками
Місцевийна/у верчикуна/у верчиках
Кличнийверчикуверчики

верчик Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
624

верчик в англійській розкладці - dthxbr

Цитати української літератури з використанням слова верчик

"Христя скрутила верчик соломи, запалила і подала Грицькові."Мирний Панас - Повія