ВЕРХОВНИК

Значення верховник це

ВЕРХО́ВНИК, а, ч., іст. Член Верховної таємної ради, яка була заснована в Росії в 1726 р. і ліквідована імператрицею Анною Іванівною в 1730 р.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 336.

верховник Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
the chief of staffверховник

верховник Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
verkhovnykverkhovnykverkhovnyk

верховник Рід - іменник, чоловічий рід, істота

верховник Словоформи слова

Називнийверховникверховники
Родовийверховникаверховників
Давальнийверховникові, верховникуверховникам
Знахіднийверховникаверховників
Оруднийверховникомверховниками
Місцевийна/у верховнику, верховниковіна/у верховниках
Кличнийверховникуверховники

верховник Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
936

верховник в англійській розкладці - dth[jdybr

Цитати української літератури з використанням слова верховник

"Сам-бо Христос, найначальніший верховник, будував такий слід своїм учням: смиренномудрість, щоб не був один над усіма і два вище за всіх."Вишенський Іван - Короткослівна відповідь Феодула…