ВЕРЕДИТИ
Значення вередити це
ВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. Завдавати болю, уражати хворе місце. Той регіт гострим ножем упивався Христі в серце, вередив і без того нетерплячу болість руки (Мирний, III, 1954, 77); * Образно. [Пріська:] Де ж вона, бідна, була до сього часу? [Пилип:] Не питав, дочко, не питав. Не хотілося болячки вередить (К.-Карий, І, 1960, 469).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 327.
Вередити, джу, диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 134.
вередити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
veredice | вередити |
вередити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
veredyty | veredyty | veredyty |
вередити Рід - дієслово, недоконаний вид
вередити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вереджу | вередимо |
2 особа | вередиш | вередите |
3 особа | вередить | вередять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вередитиму | вередитимемо |
2 особа | вередитимеш | вередитимете |
3 особа | вередитиме | вередитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вередив | вередили |
Жіночий рід | вередила | |
Середній рід | вередило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вередімо | |
2 особа | вереди | вередіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вередячи | |
Минулий час | вередивши |
вередити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |