ВЕЛЬБУЧНИЙ
Значення вельбучний це
ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту і хліб (Сл. Гр.); Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Стар., Облога.., 1961, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 323.
Вельбучний, а, е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 133.
вельбучний Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
wellbutri | вельбучний |
вельбучний Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
velbuchnyi | vel'buchnyi | vel'buchnyy |
вельбучний Рід - прикметник
вельбучний Словоформи слова
Називний | вельбучний | вельбучна | вельбучне | вельбучні |
Родовий | вельбучного | вельбучної | вельбучного | вельбучних |
Давальний | вельбучному | вельбучній | вельбучному | вельбучним |
Знахідний | вельбучний, вельбучного | вельбучну | вельбучне | вельбучні, вельбучних |
Орудний | вельбучним | вельбучною | вельбучним | вельбучними |
Місцевий | на/у вельбучному, вельбучнім | на/у вельбучній | на/у вельбучному, вельбучнім | на/у вельбучних |
вельбучний Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 3 | 6 |