ВЕЛИКОМУЧЕНИК
Значення великомученик це
ВЕЛИКОМУ́ЧЕНИК, а, ч. 1. церк. Назва, яку дала церква тим християнам, що, за переказами, зазнали великих тортур за віру. Жабі поглядала на Гриця, мов черниця на якого великомученика (Досв., Вибр., 1959, 28).
2. перен. Той, хто прийняв тяжкі муки за свої переконання, свою діяльність. Де ж ти [М. Лєрмонтов]? Великомучениче святий? Пророче божий? (Шевч., II, 1953, 227); Зараз потрощиться поїзд і загинуть герої, великомученики, брати (Довж., І, 1958, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 320.
Великомученик, ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 132.
великомученик Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Martyr | великомученик |
великомученик Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| velykomuchenyk | velykomuchenyk | velykomuchenyk |
великомученик Рід - іменник, чоловічий рід, істота
великомученик Словоформи слова
| Називний | великомученик | великомученики |
| Родовий | великомученика | великомучеників |
| Давальний | великомученикові, великомученику | великомученикам |
| Знахідний | великомученика | великомучеників |
| Орудний | великомучеником | великомучениками |
| Місцевий | на/у великомученику, великомученикові | на/у великомучениках |
| Кличний | великомученику | великомученики |
великомученик Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |