ВЕЛИКОКНЯЖИЙ
Значення великокняжий це
ВЕЛИКОКНЯ́ЖИЙ, а, е, іст. Те саме, що великокнязі́вський. Єдиний знак великокняжого роду — золота гривна — поблискував на шиї [княгині Ольги] (Скл., Святослав, 1959, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 320.
великокняжий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Grand | великокняжеский |
великокняжий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| velykokniazhyi | velykokniazhyi | velykoknyazhyy |
великокняжий Рід - прикметник
великокняжий Словоформи слова
| Називний | великокняжий | великокняжа | великокняже | великокняжі |
| Родовий | великокняжого | великокняжої | великокняжого | великокняжих |
| Давальний | великокняжому | великокняжій | великокняжому | великокняжим |
| Знахідний | великокняжий, великокняжого | великокняжу | великокняже | великокняжі, великокняжих |
| Орудний | великокняжим | великокняжою | великокняжим | великокняжими |
| Місцевий | на/у великокняжому, великокняжім | на/у великокняжій | на/у великокняжому, великокняжім | на/у великокняжих |
великокняжий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |
великокняжий в англійській розкладці - dtkbrjryz;bq
Цитати української літератури з використанням слова великокняжий
"Тишу порушив один з наймолодших серед них — сорокаоднорічний Ждан Будимирович, вірний Доброчинів муж, який був з ним у Новігороді й за морем Варязьким, а тепер очолював увесь київський великокняжий полк"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"— Де вони? — вихопився вперед великокняжий брат Волод, і Гримільда, ховаючись поза одвірком, бо жоні сором бути на можівському брагуванні й чаркуванні, відповіла діверові:"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Тільки Рим, сей нібито великокняжий Київ латинщини, міцніше держав у руках віжки свого урядування і не попускав їх зі своїх рук, як наші великі князі, бо в латинській расі були звичаї і порядки свої, а не наші слов’янські та норманські-уділові."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українство на літературних позвах з Московщиною