ЩЕДРИЙ

ЩЕ́ДРИЙ, а, е.

1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. Прокіп Іванович був собі дуже щедрий: чого не попроси — і позичить, і подарує (Стор., І, 1957, 194); Дівчата люблять, коли хлопці купляють їм квитки, пригощають цукерками, роблять подарунки, тобто коли вони щедрі (Мушк., Серце.., 1962, 56); *Образно. Щедре сонце в жаркій глибині Золотий розсипає пісок… (Мас., Поезії, 1950, 151); // у знач. ім. ще́дрий, рого, ч. Той, хто не шкодує витрачати що-небудь. Скупий складає, а щедрий поживає (Номис, 1864, № 4669); // перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. — Ет,— каже чорт,— магнати щедрі на обіцянки; вони тоді тільки й не збрешуть, як обіцяють кару (Стор., І, 1957, 54).

◊ Ще́дрою руко́ю див. рука́.

2. Великий розміром; значний. Після похорону [Кайдаша] справили багатий обід. Кайдашиха роздала старцям щедру милостиню (Н.-Лев., II, 1956, 354); Жменяк нізащо в світі не дав би чепіги свого плуга в руки вбивці. З такої руки земля не прийме зерно, не дасть щедрого врожаю (Томч., Жменяки, 1964, 8); Звичайно в суботу була щедра пошта (Вільде, III, 1968, 81); Виняткове значення для піднесення врожайності має щедре внесення на поля місцевих добрив (Рад. Укр., 12.I 1963, 1); Українські вчені і митці вносять свій щедрий вклад у розвиток вітчизняної і світової науки і культури (Веч. Київ, 6.XI 1967, 1); // перен. Надмірний, перебільшений. Він облив Стахурського щедрим потоком приязні з своїх люб’язних очей (Смолич, Ми разом.., 1950, 38); За якусь годину панські стоги згоріли, мов свічі. Не змогли їх врятувати ні погрози, ні щедрі обіцянки Стад-ницького (Стельмах, І, 1962, 462).

3. Багатий на що-небудь, чимсь. Надра не щедрі на алмази. Відомо: на 50 мільйонів одиниць порожньої породи в найкращих алмазних родовищах припадає лише одна частка алмазу (Рад. Укр., 11.11 1962, 3); Білі груші в млистій прохолоді Пахли духом щедрої землі (Рильський, II, 1960, 15); Надходила щедра осінь (Коз., Серце матері, 1947, 106); // Буйний, розкішний. Сита худоба лежить безтурботно по випасах щедрих (Зеров, Вибр., 1966, 130); Щедра південна природа не встигла ще своєю буйною рослинністю прикрити рани війни (Гончар, III, 1959, 65); // Наявний у значній кількості; густий, рясний. Після щедрих дощів дороги розкисли, і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче багно, з якого, здавалося, ніколи не виїхати (Кочура, Зол. грамота, 1960, 378); Бігцем Наталя кинулась у темряву, під щедру холодну зливу (Збан., Між.. людьми, 1955, 162); Тіло його закам’яніло, ноги стали неслухняними, щедрий піт вкрив йому обличчя, і хлопець то білів, то червонів (Сенч., На Бат. горі, 1960, 25); Близькість ріки відчувалась особливо виразно не тільки по тому свіжому холодному повітрі, яким віяло з очеретів, а й по щедрій росі на травах, яка бризкала людям на руки і на ноги світлими льодяними краплями (Тют., Вир, 1964, 230); // Дуже відчутний, інтенсивний у своєму вияві. Обновлюється вся природа В промінні щедрого тепла (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 16); Сонце зійшло над горами й поливало своїм щедрим промінням безмежне море (Загреб., Європа. Захід, 1961, 290).

Ще́дрий ве́чір — вечір напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем). Вечір під Новий рік називається в народі щедрим вечором. Напевне, тому, що все, що робилося в цей вечір, підпорядковувалося єдиній меті: щоб в усьому був щедрий новий рік (Свята.. Рад. Укр., 1971, 144); Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну щедрий вечір (Ю. Янов., І, 1958, 606).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 578.

Щедрий, а, е.

1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає. Ном. № 4669.

2) Щедрий вечір. Канунъ Новаго года. ХС. І. 80.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 523.