ШКІДЛИВИЙ

ШКІДЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь чи в чомусь. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (Укр.. присл.., 1955, 213); Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Гл., Вибр., 1951, 141); Медвідь — страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб’є вола, там цапа з’їсть — Немилий і шкідливий гість (Фр., XIII, 1954, 265); Зернобобові на Україні пошкоджуються багатоїдними .. шкідливими комахами (Зерн. боб. культ., 1956, 190).

2. Який завдає або може завдати шкоди здоров’ю, негативно впливає на когось, щось. Горький все намовляв мене іти туди [на гору] на ніч, щоб стріти там схід∆ сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (Коцюб., III, 1956, 331); — Л оцей, хоч і красивий, Що на шапочці узор,— Це поганий гриб, шкідливий, Зветься гриб цей — мухомор (Нех., Ми живемо.., 1960, 100); Шкідливим е також куріння підлітками тютюну (Шк. гігієна, 1954, 56); Темрява так само шкідлива для очей, як і яскраве сонячне світло (Наука.., 9, 1973, 40); Як і усушка, розбухання шкідливе для деревини. Внаслідок розбухання і дальшого висихання деревина втрачає свою цілість, міцність і механічні властивості (Стол.-буд. справа, 1957, 24); Мідь і бор прискорюють розвиток льону і до деякої міри усувають шкідливу дію зайвого азотного живлення (Хлібороб Укр., 7, 1967, 7); // перен. Небезпечний, згубний. Немає більш помилкової і більш шкідливої ідеї, ніж відривання зовнішньої від внутрішньої політики (Ленін, 32, 1973, 327); Некорисним, шкідливим є продукування речей, заплутаних щодо ідеології або просто реакційних (Еллап, II, 1958, 149); // Те саме, що бешке́тний 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 474.

Шкідливий, а, е. = Шкідний. Синиця — не птиця, бо шкідлива дуже. Ном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 500.