ЦІЛКОМ

ЦІЛКО́М, присл.

1. У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. Служили у троян два брати, із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (Котл., І, 1952, 238); Тільки що дочитав Кащенкову драму «Помилки».. Проковтнув, як кажуть, цілком і тепереньки от роздумую, що про неї сказати (Мирний, V, 1955, 423); // Весь, без винятку. Марта ревнувала Антона.. Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Коцюб., II, 1955, 305); Хоча огонь побачено ще недовго по півночі, та й досі не вдалося вгасити його цілком (Фр., IV, 1950, 46); В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований, ремонтові його не видно було кінця.. Вирішили [робітники] працювати.. без вихідних, без спочинків, тільки щоб до приходу Першої Кінної міст був полагоджений цілком (Гончар, II, 1959, 233); // У всій сукупності основних ознак. Безумовно необхідна найтвердіша влада. Ми тільки хочемо, щоб ця влада була цілком і виключно в руках більшості робітничих, солдатських і селянських депутатів (Ленін, 32, 1973, 167); // У повному складі, обсязі. Решта господарства цілком оминула плечі Марусі — бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Хотк., II, 1966, 11); Ну що ж, печалитись не стану, утрачено не все цілком, і я ще відповідь дістану (Гонч., Вибр., 1959, 87).

2. До кінця, зовсім, абсолютно. [Олеся:] Пам’ятаєш, як ми колись марили, що як повиростаємо, то віддамо себе цілком на користь і підмогу людям?.. (Кроп., II, 1958, 272); Ці азбучні істини, на жаль, не цілком засвоєні нашими молодими письменниками (Еллан, II, 1958, 116); Яків ловить себе на тому, що його думки про економії збігаються з думками старшого брата. Невже їхні погляди цілком тотожні? (Стельмах, І, 1962, 326); Він [хірург] цілком поринув у свою роботу, пристосовуючись до мінливого ритму моря (Кучер, Голод, 1961, 431); Гогіашвілі озирнувся цілком випадково (Загреб., Шепіт, 1966, 350); // Без винятків, повністю. Ся постать узята цілком з життя і робить враження портрета (Л. Укр., V, 1951, 43); — Слово має товариш Кузнецов.— Я коротко. Пропозицію товаришки Супрун підтримую цілком (Головко, II, 1957, 463); Охоронець пильно глянув на Дороша і, вирішивши, очевидно, що ця людина цілком заслуговує на довір’я, крикнув комусь у двір, щоб відкрили ворота (Тют., Вир, 1964, 145).

Цілко́м і по́вністю див. по́вністю.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 233.

Цілком нар.

1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у.

2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у.

3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 432.