ХІД

ХІД, хо́ду, ч.

1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу… (Гл., Вибр., 1957, 34); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Март., Тв., 1954, 189); Есмінець зменшив швидкість ходу (Трубл., Шхуна.., 1940, 261); // Відстань, яку можна пройти за певний час. Любить він [гуцул], мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи півднини ходу До найближчого бува сусіди (Фр., XIII, 1954, 330); Він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Тют., Вир, 1964, 287); Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз перебуває за кілька хвилин ходу від нього (Гончар, III, 1959, 399); // Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Забіла, Одна сім’я, 1950, 52); Авто рушило пляжем.. Воно посувалося не швидко, ..проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Смолич, І, 1958, 101); Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18).

&́9671; Дава́ти (да́ти) за́дній хід див. за́дній; Дава́ти (да́ти) хід — приводити в рух. Шумейко дав хід, і паровоз обережно рушив уперед (Смолич, І, 1947, 298); Дава́ти (да́ти) хо́ду — поспіхом, швидко тікати або йти звідки-небудь. Чого ж ти нас кидаєш? куди ти так швидко ходу даєш, та й не озирнешся на нас (Барв., Опов.., 1902, 208); За́днім хо́дом — задньою частиною, задом уперед. На поворотах не можна обганяти, стояти, а також рухатись заднім ходом (Автомоб., 1957, 278); З хо́ду: а) у русі, не зупиняючись. Підводи гуркотіли і гуркотіли в темряві. На повнім галопі підскакуючи до висоти і з ходу розвертаючись, вони звалювали в купу набиті мінами ящики і знову гнали по новий вантаж (Гончар, III, 1959, 47); Він вискакує з хати і.. горошинкою викочується на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок (Стельмах, І, 1962, 215); б) зразу, тут же. Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 139); — Нам, партизанам, дуже хотілося б знати, чи ви будете форсувати Дніпро з ходу, чи… ну як би сказати? Чи ви зазимуєте? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88); — А Кульницький — це в’юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію або приноровлюється до них, як вигідніше йому (Стельмах, II, 1962, 214); І хо́ду — швидко, бігом почати тікати, йти звідкись. Треба було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент — і ходу (Ю. Янов., І, 1954, 56); [Сергій:] Дядю, милий. Це нечесно, пляшку з стола і ходу. Прошу, прошу, чарочку (Корн., II, 1955, 27); Мали́й хід див. мали́й; На по́вному (по́внім) ходу́ див. по́вний; На ходу́: а) під час руху. Не доїжджаючи до своєї станції, Яшко на ходу виплигнув і довго дивився вслід на червону крапку ліхтаря на задньому вагоні (Головко, І, 1957, 172); б) продовжуючи рухатися, не зупиняючись. Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи (Мирний, І, 1954, 265); За ним ішов чоловік з фотоапаратом, на ходу щось записуючи у блокнот (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 6); в) не відриваючись від якоїсь справи, якогось діла; нашвидку, попутно. А робив [Грицько], як той віл, цілий день.. навіть мало що їв та й то все на ходу (Мирний, І, 1949, 174); г) зразу, дужо швидко. [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу… (Мороз, П’єси, 1959, 305); — А може, це не Щербини були, а хтось із тих, які живуть у моєму лісі? Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї (Стельмах, І, 1962, 91); З одного ската виходило по дві круглі, оригінальної форми посудини, а коли яка протікала, то її тут, на ходу, й вулканізували (Гончар, Тронка, 1963, 26); д) у дії. Хай вантажна стріла труду Буде вірна, як руки робочі, І машини нехай на ходу Будуть в буряні й темні ночі (Забашта, Нові береги, 1950, 20); Бригада слюсарів.. стежить за тим, щоб електрокарне господарство завжди було «на ходу» (Веч. Київ, 12.II 1970, 1); На ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти) див. підме́тка; Піддава́ти (підда́ти) хо́ду — швидше йти чи втікати звідки-небудь. — Куди ти? Гунцвот! — тупа ногою пан.— Назад!..— Гусій тільки піддає ходу. Стоїть пан хвилину і дивиться в пустку (Коцюб., II, 1955, 58); — Чуєте: клацають [німці чобітьми]. — Я не чую… Де? — За спиною.— Хай собі клацають,— сказала, озирнувшись, Іллєвська, проте піддала ходу (Гончар, IV, 1960, 52); По́вний хід див. по́вний; Прити́шити хід див. прити́шувати; Свої́м хо́дом: а) те саме, що пі́шки. — Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трішки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 446); б) за допомогою роботи механізму, мотора (про машину). Всі дивляться в поле. Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (Довж., І, 1958, 79); Сти́шувати (сти́шити) хід див. сти́шувати.

2. заст., уроч. Похід, процесія. Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла (Фр., XII, 1953, 366); Гордість і схвалення викликав урочистий хід ударних бригад, нагороджених червоними вимпелами, емблемами, відзнаками (Свята.. Рад. Укр., 1971, 11).

Полони́нський хід — супроводжуване піснями та обрядами виганяння худоби з села на полонини навесні. Починається праця на гірських пасовищах весняним полонинським ходом, який і в минулому відзначався святково (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 45); На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує (Коцюб., II, 1955, 320); Хре́сний хід — процесія з хрестами, корогвами, іконами. Монастир, за традиціями ігумені.., вирушає хресним ходом до криниці (Мик., II, 1957, 291); Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби.. Увесь цей хресний хід сповнений таємничої врочистості (Довж., І, 1958, 43).

3. Характер переміщення, спосіб, манера ходити; хода. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний (Фр., II, 1950, 18); Підслухала, як один панич глузував з її товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей хід присвоїла собі й до сьогодні (Март., Тв., 1954, 234); Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне обличчя — все те навівало на паню Наталю спокій (Коцюб., II, 1955, 164).

Фі́нський хід див. фі́нський.

4. Коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь; прохід. Було ми ходимо малими по печерах тих,— запалимо віти соснові та й ходимо; а хід узенький та низький і дуже трудний (Вовчок, І, 1955, 180); Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч… А на всі боки, до церкви, до річки, до лісу — підземні ходи. ..Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Смолич, II, 1958, 51); Там, на хуторах, у відгороджених глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики (Гончар, II, 1959, 231); // Лаз, прохід, виритий звірами, черв’яками в землі або черв’яками в дереві, плоді і т. ін. Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали шашелеві ходи, Кругами сходили суки (Бичко, Вогнище, 1959, 242); Личинки трача утворюють під шкірочкою перших плодів звивисті ходи (Хлібороб Укр., 7, 1966, 31).

Хід (хо́ди) сполу́чення див. сполу́чення.

&́9671; Зна́ти всі хо́ди [й ви́ходи] — те саме, що Зна́ти всі вхо́ди й вихо́ди (див. вхід). Важкою буде дорога на той бік, навіть якщо знаєш всі ходи й виходи з Сиваша (Гончар, II, 1959, 401).

5. Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (Коцюб., III, 1956, 403); [Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас? [Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам, звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад (Вас., III, 1960, 232); Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн кав’ярні зупинив його: — То хід тільки для дівчат (Ю. Янов., II, 1958, 86); // Частина приміщення, що служить для входу та виходу з нього. То все було на бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом (Мирний, III, 1954, 261); За яких-небудь чверть години був [Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти. Обійшов стороною — у хвіртку поза багажним склепом, і — на перон (Головко, II, 1957, 528); // Прохід, що з’єднує різні частини одного приміщення або сусідні будівлі. Що далі ми йшли підвальними ходами, то більше дивувався дядя Михайло (Сміл., Сашко, 1954, 125); // Шлях, дорога куди-небудь. Молодиця з дівчинкою.. знайомими гайовими ходами і стежками доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367).

Чо́рний хід див. чо́рний.

6. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі. Тихо, з очима, покритими мрійним туманом, він говорив їй про хід вечорів (Коцюб., II, 1955, 295); Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і собою, і ходом роботи на шахті (Собко, Нам спокій.., 1959, 113); Хід подій; Хід бою; // Напрям, характер чого-небудь. В теоретичному відношенні вони [комуністи] мають перед рештою маси пролетаріату ту перевагу, що розуміють умови, хід і загальні результати пролетарського руху (Комун., маніф., 1963, 43): Михай зіщулився. Він ще не може зрозуміти хід думок хитрого слуги (Чаб., Балкан. весна, 1960, 512); // Розвиток сюжету, дії художнього твору. Йшла в театрі одного словацького міста якась історична п’єса. За ходом дії герой там вигукує: «Русь іде!» — і от, почувши це речення, всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати (Рильський, IX, 1962, 12); // Етап розв’язання задачі. Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись у ходах, він тепер розв’язав її (Коцюба, Нові береги, 1959, 272).

&́9671; В (у) хо́ді чого — під час, у процесі чого-небудь. Розгром німців під Москвою був початком корінного повороту в ході війни (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 19); Брянський оцінював.., як переборювалися складні ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході бойових дій (Гончар, IIІ, 1959, 52); В ході шкільного навчання в учнів розвиваються процеси розуміння (Рад. психол. наука.., 1958, 191); Хід рече́й (спра́ви, справ і т. ін.) — розвиток, протікання, проходження подій, явищ. Юрка допитували третім. Хід справи від самого початку її виникнення склався так, що він ішов третім, останнім (Дор., Не повтори.., 1968, 40); Кожна ж людська думка — предметна, бо, як говорив В. І. Ленін, хід ідей визначається ходом речей (Рад. літ-во, 8, 1965, 12).

7. Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом і т. ін.; // Повний технологічний процес, що здійснюється в чому-небудь; цикл. Григорію Сидоровичу не треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід печі,— йому здалося, що домна співає (Ю. Янов., II, 1954, 111); // Звуки, утворювані дією механізму.

&́9671; В ходу́ що — у вжитку, в обігу, поширене що-небудь. — У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід.— Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Гончар, І, 1959, 31); Давно вже в ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати, бо зростають наші завдання (Ком. Укр., 12, 1969, 74); Іти́ (піти́) в хід — починати широко застосовуватися, використовуватися. Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Збан., Сеспель, 1961, 110); Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка, всі види переконувань у неповторний цей великий час самовизначення (Довж., І, 1958, 46); Мололи в себе вдома потайки, пішли в хід старі дідівські жорна, які валялись десь на огородах та попід хатами (Хижняк, Тамара, 1959, 41); На по́вний хід див. по́вний; На холосто́му ходу́; На холости́х хода́х; Холости́м хо́дом: а) без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії, роботи. Все робилося послідовно і методично. Спершу апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну. Далі апарат, що працював холостим ходом, припасовували на тварині, а в жолоб перед її носом сипали щось смачненьке (Вол., Місячно срібло, 1961, 264); — Коли набираєш грунт на ніж [бульдозера], прислухайся до роботи двигуна. Як тільки відчуєш, що він починає втрачати потужність,— годі. Надолужуй на іншому: коли повертаєшся на робоче місце, переключай на максимальну швидкість. Хочеш час зекономити, то саме тут і економ, на цих холостих ходах… (Гончар, Тронка, 1963, 267); б) без належних результатів, бажаних наслідків; безрезультатно. — На холостому ходу працюємо! — Тобто як? — А так, Митричу, поту багато, а толку мало (Панч, II, 1956, 72); Коли, скажімо, якесь підприємство не виконує плану або випускає недоброякісну продукцію, то це значить, що вся партійна робота на цьому підприємстві йде на холостому ходу (Ком. Укр., 6, 1960, 42); Норма́льним (звича́йним) хо́дом — нормально, звичайно. Я думав, що справа піде нормальним ходом (Драг., II, 1970, 507); По́вним хо́дом див. по́вний; Пуска́ти (пусти́ти) в хід — починати застосовувати, використовувати що-небудь. Протягом години мінометникам кілька разів доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (Гончар, III, 1959, 451); — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132); Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); Робо́чий хід — корисна робота механізму або його частини. Під час робочого ходу машини транспортери садильних механізмів приводяться в рух, а сошник утворює садильну щілину (Колг. енц., II, 1956, 430); Холости́й хід — робота механізму або його частини без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії.

8. перен. Певний прийом, маневр, дія для досягнення чого-небудь. [Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід (Корн., II, 1955, 45); Йому пропонували мир.. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг (Рибак, Час.., 1960, 493).

9. Черговий виступ гравця в картярській, шаховій, шашковій і т. ін. грі. Лагунський поставив кісточку, але гра розладналась, Лагунська уїдливо то пускала шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами (Коцюба, Нові береги, 1959, 433); Помкапітана зробив хід конем і, хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122); Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно (Сміл., Сашко, 1957, 112).

&́9671; Хід коне́м див. кінь.

10. Нижня ходова частина воза або інших транспортних засобів. Весело цокотіли по добрій дорозі залізні ходи (Головко, II, 1957, 37); Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз (Стельмах, І, 1962, 409); // Нижня ходова частина пристрою, який рухається за допомогою власного двигуна. Трактори здригнули важким залізним тілом, глибоко вдавили землю широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ (Епік, Тв., 1958, 350); Повзуть задумано гармати на механічному ходу (Сос., II, 1958, 442); Рама обприскувача.. встановлена на двоколісному ході (Механ. і електриф.., 1953, 117); // Переміщення рухомої частині механізму від одного крайнього положення до іншого. Хід поршня; Хід преса; // Відстань, на яку ця частина переміщується; // розм. Нижня частина взуття; підошва. Взуття на гумовому ходу.

11. кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь. Як притоптаний з одного кінця черв’як болізно [болісно] в’ється, згинається — розправляється — нема йому далі ходу!..Так Горпина крутилась коло свого темного лиха (Мирний, І, 1954, 286); Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували, залаялись всіма мовами водії машин і стали (Довж., І, 1958, 355); // перен. Можливість добитися чого-небудь у житті, діяльності тощо. [Печариця:] А тут — поподавися над тією стравою дома та в бурсі попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки й ходу, що учителем! (Мирний, V, 1955, 146); [Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (К.-Карий, II, 1960, 326); Щиро вітаючи се нове видавництво [«Жіночу бібліотеку»] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст 1-ї книжки (Фр., XVI, 1955, 191).

&́9671; Дава́ти (да́ти) хід чому — направляти в належне місце для розгляду, виконання (справу, клопотання тощо); сприяти здійсненню чого-небудь. — Листи я прочитав. Коли вашій справі буде дано вірний хід, ви неодмінно виграєте її (Стельмах, Хліб.., 1959, 417); Не дава́ти (не да́ти) хо́ду кому: а) не пускати кого-небудь кудись. Піткнувсь було [писар], так йому і чарки понюхати не дали, і у хату ходу не дали (Кв.-Осн., II,1956, 218); б) не давати можливості кому-небудь виявити свої здібності, показати себе; ставати в чомусь кому-небудь на перешкоді. — Біда! — посміхнувся Остап.— Не дають нам ходу, дядьку Мусію. Забивають (Головко, II, 1957, 576); в) надокучати чим-небудь комусь. [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (Мороз, П’єси, 1959, 7).

12. муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої. Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності (Мист., 2, 1965, 13); Січинський написав думу [«Думу про Нечая»], очевидно, під впливом М. В. Лисенка.. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 69.

Хід, хо́ду, м.

1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73.

2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. Хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. Грин. ІІІ. 223. Хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. Ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? Г. Вирв. 208.

3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. Грин. І. 78.

4) Походка.

5) Тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. Г. Барв. 114.

6) У хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Рк. Левиц. Ум. Хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Лукаш. 150. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. АД. І. 306.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 399.