ХРОНІКА

ХРО́НІКА, и, ж.

1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (Іст. СРСР, І, 1956, 46).

2. Літературний твір, який містить у собі історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. Англійські комедіанти в Німеччині дали товчок до витворення нової штуки драматичної. Під їх впливом постали.. драматизовані історичні хроніки без виразної драматичної будови, часто з ролями імпровізованими (Фр., XVI, 1955, 220); Старосвітські батюшки та матушки. Повість-хроніка (Н.-Лев., III, 1956, 7); Виявом загального піднесення української прози є насамперед розвиток великої форми. В романі-хроніці, романі-епопеї простежується становлення характеру героя на протязі великих відрізків часу, у найважливіші переломні моменти життя народу (Іст. укр. літ., II, 1956, 299); «Юрко Крук»..— велика соціальна хроніка життя селянства західноукраїнських земель в першій чверті нашого століття (Літ. газ., 28.I 1958, 2); // чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін. Давні відносини між ними [графом Адольфом і Дреліховою] відновились, але не в давній уже романтичній формі, збагачуючи скандальну львівську хроніку (Фр., VI, 1951, 235); Щоб простежити виростання душі людини, треба продовжити хроніку днів її дитинства і юності… (Мас., Роман.., 1970, 51); Фільм «У бій ідуть тільки «старики» став правдивою, хвилюючою хронікою почуттів і думок героїчних повітряних захисників Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни (Веч. Київ, 22.Х 1974, 3).

3. тільки одн. Коротка інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.).— Знайдіть там у «Figaro» хроніку балів, се тепер тільки можна читати з приємністю (Л. Укр., III, 1952, 528); // Відділ інформації про такі події в газеті, журналі. Боюсь Вас турбувати проханням, а хочеться мати мені переклади моїх оповідань на польську мову, про які подані звістки в хроніці ЛНВ [Літературно-наукового вісника] (Коцюб., III, 1956, 260); Сергій інтуїтивно відчув недобре, схопив газету і одразу ж натрапив на хроніку (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 176).

4. Документальний фільм про події сучасного життя. І саме в цю мить світло в залі погасло. Знати — пішло кіно. У залі через голови передніх на екрані напис: П’ятирічку за чотири роки — виконано! І затим пішли кадри з хроніки будівництва: — Дніпрогес,— Магнітобуд,— Нафто-Баку, — Металургійний велетень… (Головко, І, 1957, 318); // Жанр кіномистецтва, пов’язаний з відтворенням окремих подій сучасного життя. У тій же газеті «Красная Армия» 2 квітня 1919 р. повідомлялося про відрядження на фронт кінооператора хроніки для проведення зйомок в діючій Червоній Армії (Укр.. кіномист., І, 1959, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 153.

Хроніка, ки, ж. Лѣтопись. Ум. Хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 415.