ХОРОНИТИ

Значення хоронити це

ХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, недок., перех.

1. Закопувати в землю, ховати (померлого). Я вже бачу — як під кленом Хоронять воїни бійця. А клен шумить гіллям зеленим, Шумить, мов тужить без кінця (Шпорта, Твої літа, 1950, 124); Хоронили Оксану, любиму сестру, на кургані високім над морем (Гонч., Вибр., 1959, 171); // Здійснювати обряд при похованні померлого. Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Сос., II, 1958, 380); // перен. Вважати, що хтось помирає. Якийсь поранений, помітивши його [угорця], сердито крикнув з-під рояля:Ну? Чого баньки витріщив? Чого з свічкою? Хоронити надумав? Рано, брат… (Гончар, III, 1959, 160).

2. розм. Те саме, що зберіга́ти. Труну спускали полотном, що ще баба пряла, хоронили його на сорочки (Барв., Опов.., 1902, 208); Це — дивізійні прапори, за честь хоронити їх у себе — звичаєм змагаються полки (Ю. Янов., IV, 1959, 68).

3. розм. Те саме, що охороня́ти. Хоронила її також жалоба, яку носила по смерті дідуся (Фр., II, 1950, 292); — Пресвята богородице, хорони нас! — стара Текля хрестилася дрібно і поквапно (Смолич, II, 1958, 33).

&́9671; Хорони́ти, як о́ка [в голові́, в ло́бі] (як зіни́цю о́ка, як о́ко і т. ін.) див. о́ко1.

4. розм. Те саме, що хова́ти1 1, 5. Всі кинулися до своїх хат, аби хоронити своє добро в ліси (Фр., VI, 1951, 93); Він тяг, скільки міг. Копав сховища, хоронив, загрібав, замазував глиною під піччю, на горищі, у повітці, в клуні. Садиба тріщала від награбованого добра, а Йоньці ще мало (Тют., Вир, 1964, 429); Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько (Барв., Опов.., 1902, 107); Ніколи ми не забудемо.. комсомольця Юрія Смирнова, що до останнього подиху хоронив воєнну таємницю (Панч, В дорозі, 1959, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 128.

Хоронити, ню, ниш, гл.

1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже!

2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107.

3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. АД. І. 125.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 410.

хоронити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
buryхоронить

хоронити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
khoronytykhoronytykhoronyty

хоронити Рід - дієслово, недоконаний вид

хоронити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особахоронюхоронимо
2 особахоронишхороните
3 особахоронитьхоронять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особахоронитимухоронитимемо
2 особахоронитимешхоронитимете
3 особахоронитимехоронитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідхоронивхоронили
Жіночий рідхоронила
Середній рідхоронило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа хоронімо
2 особахоронихороніть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часхоронячи
Минулий часхоронивши

хоронити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

хоронити в англійській розкладці - [jhjybnb

Цитати української літератури з використанням слова хоронити

"Вони помолились і взялися хоронити побитих товаришів"Чайковський Андрій Якович - За сестрою

"А Оксана не призналася Гандзі — їй гарно було хоронити в собі велику таємницю зачаття"Хвильовий Микола - Життя

"Всі кинулися до своїх хат, аби хоронити своє добро в ліси"Франко Іван Якович - Захар Беркут

"Так ніби це вона хоронила єдину й останню свою надію й не хотіла хоронити, хотіла її вирятувати"Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою

"— Ну? Чого баньки витріщив? Чого з свічкою? Хоронити надумав? Рано, брат…"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці

"Маленьких дітей, що вмирали в дорозі, матері не мали як хоронити й загрібали в снігу без священика і без домовини"Багряний Іван Павлович - Чому я не хочу вертатись до СССР?

"Нікого на волос не скривдив… Все, що мав, іде з ним у землю… і мав би я його хоронити вночі… Він же в мене жовнір…"Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля

"Також — оголошення, що під страхом найвищої кари треба хоронити померлих."Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь