УКЛАДАТИСЯ

УКЛАДА́ТИСЯ¹ (ВКЛАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УКЛА́СТИСЯ (ВКЛА́СТИСЯ), аду́ся, аде́шся, док.

1. Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу. Скінчивши вкладатися, товариші стоять, пригадуючи, чи не забули чого (Вас., III, 1960, 336); — А куди це ти вкладаєшся? — поглянув Гавриш на спаковані речі (Коцюба, Нові береги, 1959, 195); Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скілько видно, почухрав (Котл., І, 1952, 70).

2. Розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну. Наїжджі гості укладалися спати (Мирний, III, 1954, 257); Чумаки ще довго вовтузились.., перешіптувались, зітхали, поки й почали вкладатися (Кучер, Трудна любов, 1960, 367); Вже давно стихло гелготіння гусей і крякання качок. Вклалося птаство на сон (Цюпа, На крилах.., 1961, 320).

3. тільки з початковим у. Утворюватися з окремих елементів, виникати на основі чогось; розміщуватися в певному порядку. Начко писав без перерв, і під час писання одного речення друге вже укладалося й заокруглювалося в голові (Фр., VI, 1951, 259); З тих же значків [букв] укладаються назви дерев, суходолу, Моря, тварин, і пашниці, і сонця (Зеров, Вибр., 1966, 188); // Змінюючись, розвиваючись, набувати якоїсь форми; вироблятися, встановлюватися. Період 1862-1904 роки був саме такою епохою ломки в Росії, коли старе безповоротно, у всіх на очах рушилось, а нове тільки укладалося.. (Ленін, 20, 1971, 96).

4. тільки недок. Пас. до уклада́ти¹ 1, 2, 5-7. Зберігання кукурудзи вимагає, щоб качани обов’язково укладалися на дерев’яні щити буртами не ширше за п’ять і не вище за півтора метра (Рад. Укр., 12.Х 1962, 1).

◊ Не вклада́ється в голові́ — важко зрозуміти, допустити що-небудь. — Не вкладається у мене в голові: отака славна дівчина і ледарство (Головко, I, 1957, 446); — У вас, напевно, і в голові не укладається, чому вас треба замкнути через таку маленьку непоказну дрібничку, як гудзик, якого бракувало на мундирі при огляді (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 154).

УКЛАДА́ТИСЯ² див. вклада́тися¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 417.

Укладатися, даюся, єшся, сов. в. укластися, кладуся, дешся, гл.

1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. Котл. Ен.

2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Стор. І. 63. Уклався місяць спать. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 81). Піди вкладися гарно спати. Котл. Ен. II. 35.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 328.