УВАГА

УВА́ГА, и, ж.

1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об’єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (Коцюб., І, 1955, 14); Анничка слухала з увагою батькової бесіди (Черемш., Тв., 1960, 104); — Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? — зовсім не сердячись, питає пристав і з професійною увагою нишпорить очима по кімнаті (Стельмах, І, 1962, 491); За столами люди вже всілися, директор школи, підвівшись, просить уваги, і в цей час з’являється ще один жданий всіма тут гість, по якого бігала ціла делегація дівчат випускного класу: капітан Дорошенко (Гончар, Тронка, 1963, 139); // Цікавість до кого-, чого-небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого-, що-небудь. Помічала стара якусь особливу увагу до свого двора: все на вулиці стирчить хтось із панських слуг (Хотк., І, 1966, 105); Увага до нього була настільки велика, що Дорош почував себе дуже незручно і ще нижче схиляв голову, і навіть Оксен, який саме говорив, зупинився і, щоб встановити порядок та задовольнити цікавість громади, сказав уголос, що це новий працівник ферми, товариш Дорош (Тют., Вир, 1964, 118); // Настроєність на сприйняття, фіксування чого-небудь органами чуття, пам’яттю, розумом. Спинивши дух у грудях, Гнат весь обертався в увагу… (Коцюб., І, 1955, 24); Впиваються [керманичі плотів] очима вперед, ловлять найменші ознаки будучої небезпеки і готовляться відпирати. Всіма жилами свого мускулистого тіла, всім скупленням своєї уваги (Хотк., II, 1966, 408); Скоро Вутанька, забувши про военкома, про сусідів, застигла в напруженій увазі (Гончар, II, 1959, 184).

Бра́ти до ува́ги (на ува́гу) див. бра́ти; Бу́ти (стоя́ти і т. ін.) в це́нтрі ува́ги; Бу́ти (ста́ти і т. ін.) це́нтром ува́ги — вважатися головним, основним, викликати загальний інтерес. Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло (Хотк., II, 1966, 197); Тарас Григорович [Шевченко] опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни (Слово про Кобзаря, 1961, 132); Ва́ртий ува́ги; Заслуго́вує ува́ги (на ува́гу) — важливий, цінний чимось, заслуговує того, щоб бути об’єктом турботи, клопоту, якихось зусиль тощо. Ви вже нас, шановний Іване Семеновичу, не забудьте, бо наша мета двічі варта уваги (Коцюб., III, 1956, 237); Запорожець спосеред семикласників, після тримісячних спостережень, виділив двох юнаків своїх літ, які здалися йому вартими його уваги (Бурл., Напередодні, 1956, 11); — Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги. Це збагачує практику садівництва загалом і, зокрема, на півночі (Довж., I, 1958, 447); Випада́ти (ви́пасти) з ува́ги див. випада́ти; Випуска́ти (ви́пустити) з ува́ги — не помічати чогось, забувати про щось. Не треба тільки випускати з уваги, що удар революційних мас на Україні спрямований і проти безпосереднього ворога Російської Радянської Республіки, а саме — проти німецького імперіалізму, через що цей удар не може не позначитись якнайсприятливіше і на зміцненні Радянської влади на півночі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 9); Відверта́ти (відверну́ти) ува́гу див. відверта́ти; Відволіка́ти (відволікти́) ува́гу див. відволіка́ти; Віддава́ти (відда́ти) ува́гу див. віддава́ти; Відтяга́ти (відтягти́, відтягну́ти) ува́гу див. відтяга́ти; Відхиля́ти (відхили́ти) ува́гу див. відхиля́ти; Заго́стрювати (загостри́ти) ува́гу див. заго́стрювати; Залиша́ти (лиша́ти) без ува́ги кого, що — не зважати на кого-, що-небудь, нехтувати кимось, чимось. Він же.. сказав мені, що дивується, чому досі лікарі всі вважали тільки на мою ногу, а зовсім лишали без уваги мої нерви (Л. Укр., V, 1956, 225); Затри́мувати (затри́мати) ува́гу див. затри́мувати; Зверта́ти (зверну́ти) на се́бе ува́гу; Приверта́ти (приверну́ти, притяга́ти, притягну́ти) [до се́бе] ува́гу: а) зацікавлювати собою, своєю поведінкою тощо, викликати у когось бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. себе. Вони [Остап і Соломія] йшли то шляхом, то стежками навпростець, намагаючись не звертати на себе уваги (Коцюб., І, 1955, 352); Бараболя скочив з вікна, оминув зціпленого розпачем начальника штабу, підбіг до столу. Його округла фігура відразу звернула на себе увагу (Стельмах, II, 1962, 87); Жодна з морських тварин не привертала до себе такої уваги, як дельфіни (Рад. Укр., 17.I 1965, 3); Несподівано, у найневідповіднішу мить, перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Ю. Янов., II, 1954, 90); б) вимагати зосередження думки, зору, сил на собі. Нудна робота прохолодила її гаряче серце і притягла до себе всю її увагу (Н.-Лев., II, 1956, 99); Зверта́ти (зверну́ти) ува́гу на кого-що: а) помічати кого-, що-небудь, цікавитися ким-, чим-небудь. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю й засипав Соломію, але вона не звертала на те уваги (Коцюб., І, 1955, 383); Юра вклонився вдруге і втрете — уклонами ще ширшими і ще глибшими. Потроху на нього почали звертати увагу (Смолич, II, 1958, 20); б) (чию) вказувати кому-небудь на когось, щось, змушувати помітити. — Звертаю вашу увагу, що говорю з вами не як служащий [службовець], а як людина, що теж має душу й серце, як і ви (Хотк., І, 1966, 172); З ува́ги на (до) кого — що — зважаючи на кого-, що-небудь, рахуючись з кимось, враховуючи щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли, може з уваги до панночок (Л. Укр., III, 1952, 674); [Голос покликача:] Префект ясновельможний Кай Летіцій гадає, що зменшити кару можна.. з уваги на покірність (Л. Укр., II, 1951, 534); Ма́ти на ува́зі кого, що: а) думати про кого-, що-небудь, не називаючи прямо. Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши «Наталку Полтавку», — трудно сказати (Мирний, V, 1955, 407); Правду сказала Ганна, було кому стояти над її душею. Мала вона на увазі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків (Гончар, І, 1959, 41); б) враховувати щось, зважати на що-небудь. Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (Рильський, III, 1956, 79); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танками (Гончар, III, 1959, 350); в) у поєднанні з інфінітивом означає: мати намір зробити, виконати, здійснити те, що виражається інфінітивом. Мав на увазі прочитати цю книжку; Насторо́жувати (насторожи́ти) ува́гу див. насторо́жувати; Нуль ува́ги див. нуль; Оберта́тися (оберну́тися) в (на) ува́гу див. оберта́тися; Оволодіва́ти (оволоді́ти) ува́гою див. оволодіва́ти; Приділя́ти (приділи́ти) ува́гу (бага́то ува́ги) див. приділя́ти; Присипля́ти (приспа́ти) ува́гу див. присипля́ти; Притяга́ти (притя́гувати, притягну́ти, притягти́) ува́гу див. притяга́ти; Пропуска́ти (пропусти́ти) ми́мо ува́ги див. ми́мо²; Ува́га! — прохання, наказ зосередитися на чомусь, вислухати щось і т. ін. Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Сос., Щоб сади.., 1947, 164); Яким уже посеред хати стоїть і руку підняв. — Товариші, увага! Дівчата, киньте, доспіваєте потім! (Головко, II, 1957, 95); Узя́ти до ува́ги (на ува́гу) див. узя́ти.

2. Прихильне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, турбота про когось, щось. Бачили [вартові], як вся сім’я оточила Усмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його якоюсь наливкою (Гончар, Маша.., 1959, 8); — Це, мамо, вам.. привіз ластику на сачок, — недбало подає [Дмитро].. — Спасибі тобі, сину, — аж затремтіла вона. «Нічого ж не казала — сам догадався. Син. Не так дорогий набір, як увага твоя» (Стельмах, II, 1962, 334); «Ох, як, же тобі тіло зім’яло та покалічило, а душа в тебе, видать, кріпка, наша, вихорівська», — перековтуючи жаль, подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги, — і це було першим знаком уваги до нього за все життя (Тют., Вир, 1964, 349); Коли судно стоїть на березі, його треба оточити любов’ю і увагою (Ю. Янов., II, 1958, 141).

3. рідко. Коротке висловлення, зауваження, примітка. Дехто кинув увагу про дощ, дехто обізвався жартом, тихим сміхом (Коцюб., І, 1955, 178); Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски [риски] або уваги червоним олівцем (Фр., VI, 1951, 258); Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці» й зробивши деякі уваги щодо костюмів та поведінки на сцені, Галя почала роздавати ролі (Вас., І, 1959, 119).

4. перев. мн. Доповнення, пояснення до тексту типу передмови, післямови. Цих кілька загальних уваг [про поезію незаможника М. Криси] ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (Еллан, II, 1958, 87).

◊ Пере́дні ува́ги див. пере́дній.

5. заст. Честь, шана, виявлені кому-небудь. — Чи ти знаєш, блазень, що колись і я був січовиком, колись за велику увагу ставили моє товариство? (Стор., І, 1957, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 361.

Увага, ги, ж.

1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Ном. № 5810. Люде слухали з великою увагою. О. 1862. IX. 71. Брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. Рудч. Ск. II. 163. Дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи. Н. Вол. у.

2) Примѣчаніе, замѣчаніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 308.