ТОВАРИСЬКИЙ

ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до това́риш 2 і товари́ство 2. — Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся, — моя товариська компанія зовсім не таківська (Н.-Лев., VI, 1966, 46); Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорисна мета… (Ю. Янов., II, 1958, 51); // Власт. товаришеві, товаришам; такий, як у товариша, товаришів. Я хотіла б показати Раді наші товариські звичаї та й взагалі нас всіх (Л. Укр., V, 1956, 153); Максим устав. За ним прокинулись другі; почалась товариська розмова (Мирний, І, 1949, 224); Його мова всім припала до серця. І припала саме тим, що це була весела, товариська мова, пересипана лагідними жартами (Мик., II, 1957, 400); Цієї турботи товариської і непохитної дружби ні з чим зрівняти не можна (Ткач, Моряки, 1948, 51); // Приязний, доброзичливий. Повз приятелів пронеслася огрядна дівчина, осяяна здоров’ям і юною силою. Вона мимохідь обдала приятелів товариською усмішкою й хряпнула дверима (Досв., Вибр., 1959, 325).

Товари́ський суд — виборний орган трудящих на підприємствах, в установах, при будинкоуправліннях і т. ін., який діє формами громадського осуду. Єдине, кого Єгипта побоюється, так це товариського суду, що його з волі механізаторів очолює Левко Іванович Брага (Гончар, Тронка, 1963, 261); Головне в роботі товариських судів.. є попередження аморальних вчинків, виховання людей шляхом переконання й громадського впливу, створення обстановки нетерпимості до будь-яких антигромадських вчинків (Нар. тв. та етн., 1, 1961, 78).

2. Який любить і уміє спілкуватися з людьми; незамкнутий, привітний. Він був чоловік товариський, громадський. «З людьми і для людей» — се був девіз його життя (Фр., IV, 1950, 195); По характеру була [Горпина] балакучою і товариською, але дід заборонив їй виходити з двору (Тют., Вир, 1964, 74); Коли підріс Василько, хлопчина здібний, товариський, в класі обрали його старостою (Грим., Незакінч. роман, 1962, 15); // Який характеризується такими рисами. Радісно защебетали дівчата. Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу (Стельмах, І, 1962, 55).

3. Стос. до товариства (у 5 знач.). Я все-таки думаю, що і се видавництво краще було б вести на товариські гроші, так було б навіть справедливіше (Л. Укр., V, 1956, 68); Найголовнішим завданням земельної політики є перехід від одноосібного господарства до товариського (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 35).

4. Який не входить до системи офіційних (про спортивні змагання). Футболісти збірної СРСР провели у Мексіці четвертий товариський матч, у якому знову зафіксовано нічию (Веч. Київ, 15.III 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 160.

Товариський, а, е.

1) Товарищескій.

2) Общественный, принадлежащій обществу.

3) Любящій общество. Товариський чоловік. Мир. ХРВ. 134.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 269.