ТОВАР

ТОВА́Р¹, у, ч.

1. тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. ва́ртість 3). Капіталізм є товарне виробництво на найвищому ступені його розвитку, коли і робоча сила стає товаром (Ленін, 27, 1972, 337); Що ж являють собою гроші з точки зору політекономії? Це особливий товар, у якому всі інші товари виражають свою вартість (Наука.., 3, 1961, 8).

2. Все те, що становить предмет торгівлі. Хороший товар сам себе хвалить (Укр.. присл.., 1955, 284); Почався ярмарок. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Кв.-Осн., II, 1956, 404); По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав.. Вивісив на щоглу прапор, запрошуючи себе оглянути перед тим, як причалити, з закордонними товарами до берега (Ю. Янов., II, 1958, 49); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Гончар, І, 1959, 37); // тільки одн., заст., жарт. У народних обрядах сватання — про дівчину. Тепер дівчат, хоть гать гати; Тепер на сей товар не скудно (Котл., І, 1952, 281); [Xрапко:] Та й то ще: все це чужий товар [дочки]. Його гляди, кохай, вигодуй, викохай, а все за люди оддай (Мирний, V, 1955, 122).

Това́ри пе́ршої необхі́дності див. необхі́дність.

◊ Живи́й (людськи́й) това́р — про людей, якими торгували й торгують в експлуататорському суспільстві (рабів, невільників-полонених, кріпаків та ін.). — У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід. — Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Гончар, І, 1959, 31); Па́нський това́р — про кріпаків. Коли б вони [Остап і Соломія] не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана (Коцюб., І, 1955, 339); Показа́ти това́р лице́м див. лице́; Чи варт това́р робо́ти? — про невигідну справу, яка не виправдує затрачених на неї часу, зусиль.

3. тільки одн. У шевській, чоботарській справі — готова шкіра для виготовлення взуття. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (Коцюб., II, 1955, 124); [Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, а особливо товар на чоботи дістати важко (Корн., І, 1955, 318); Учинив їх [чоботи] Степан Ціпцюра — швець добрий.. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад: полотно, ранти, обцаси й інший дріб’язок (Бабляк, Жванчик, 1967, 43); // Взагалі шкіра для виготовлення чогось. Віктор.. просив попереду зшити йому кобуру на совість, не шкодуючи товару (Збан., Таємниця.., 1971, 264); // Хутро, з якого шиють верхній одяг. І тепер вони на пару Із найкращого товару Шиють шуби (Стельмах, V, 1963, 357).

ТОВА́Р², у, ч. Переважно велика рогата худоба. За табором попід лісом паслися цілі череди товару, свиней та овець, неначе в якоїсь кочової орди (Н.-Лев., VII, 1966, 232); Більша хата була гарно обгороджена, у дворі було повно повіток та хлівів, а в їх товару та коней багато (Гр., І, 1963, 402); [Килина:] Прожену я на яр товар, На гору телята, Стану, гляну-подивлюся, Де милого хата (Кроп., II, 1958, 424); Через дорогу гнали господарі на водопій свій товар (Мик., II, 1957, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 159.

Товар, ру, м. Скотъ, преимущественно ротатый. Понаїдавсь товар і полягав оддихать. Грин. II. 81. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, коників, а ви, сестриці, — ягниці. Грин. III. 495. Поприходив той то вар додому. Драг. 65. Ум. Товарець.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 268.

това́р див. худо́ба.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 598.