СТРАХІТТЯ

СТРАХІ́ТТЯ, я, с.

1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (Н.-Лев., II, 1956, 353); Настане світлий день — Все розгонить промінь. І страхіття лісові Згинуть (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 148); Напевно ви почули б миттю про Ясюню, жваву та метку, як вона прогнала те страхіття, що дітей ляка на бережку (Забіла, Промені, 1951, 89); // Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. — Поглянув [отець Миколай] — і мало богу душу не віддав: лежить страхіття [гадюка] кільцем біля мене і.. спросоння рота розкрило (Стельмах, І, 1962, 486); «Зайду і постукаю», вирішив Дмитро і чомусь оглянув себе. Роздертий рукав комбінезона, запухле око.. Хто ж впустить до хати отаке страхіття? (Хор., Незакінч. політ, 1960, 34); // Те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. Двигтить.. земля під вагою отих нових таємничих страхіть, що звуться танками (Гончар, II, 1959, 367).

2. перен. Людина з огидними моральними якостями. «Яке страхіття, яке страхіття цей Сафрон!» — охопив голову обома роками Дмитро. Він навіть не міг подумати, що можуть бути у світі такі безсоромні слова до матері, до жінки (Стельмах, II, 1962, 373).

3. перев. мн. Згубні, небезпечні своїми наслідками події, факти, які наводять страх. Чи витримає Удовенко гестапівські тортури.. Уляна здригнулася. Про які страхіття розповідала Катерина Іванівна! (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 231); Він мусить у хорошому сімейному колі забути всі страхіття війни і втрату батьків (Логв., Давні рани, 1961, 55); Західна Європа була врятована від страхіть татарської навали. Цим вона зобов’язана руському народові, який прийняв на себе весь тягар боротьби з татарами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 578); // Важкі умови життя внаслідок холоду, голоду, безправ’я, переслідування, утисків і т. ін. В жахливий рік фашистської навали він скінчив десятирічку і потім змушений був витерпіти всі страхіття окупації (Добр., Тече річка.., 1961, 7); Од страхіття, од гніту навали, од неволі, фашистської мли ми не тільки себе врятували, — ми прийдешнє Землі зберегли (Уп., Вітчизна миру, 1951, 78); Учні, які нині вчаться в радянській школі, не знають страхіть та лиха дореволюційного часу і лише з книг можуть мати уявлення про експлуатацію трудящих (Укр. іст. ж., 1, 1960, 87).

4. Те саме, що страхо́вище 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 755.

Страхіття, тя, с. = Страхів’я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 213.