СТАНЦІЯ

СТА́НЦІЯ, ї, ж.

1. У дореволюційній Росії — пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. Татари запровадили на Русі «ями», тобто станції, на яких тримали коней, щоб перевозити ханських чиновників (Іст. СРСР, І, 1956, 80); Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної, де знов довелося довго чекати свіжих коней (Тулуб, В степу.., 1964, 91); // заст. Тимчасове розквартирування; постій.

На ста́нції (на ста́нціях) [бу́ти (стоя́ти і т. ін.)], Ста́нцією стоя́ти (ста́ти), заст. — те саме, що На посто́ї [бу́ти (стоя́ти і т. ін.)] (див. пості́й); Посто́єм стоя́ти (ста́ти) (див. пості́й). Польське військо стояло по селах на станціях і обдирало селян, обдирало народ, як хотіло (Н.-Лев., VII, 1966, 23); Василій молдавський, Господар волоський, Пару коней у колясу закладав, До города Хотині од’їжджав, У Хвилецького-капітана станцією стояв (Укр.. думи.., 1955, 122); Пошто́ва ста́нція, заст. — установа, яка, разом із пересилкою кореспонденції й грошей, займалася регулярним перевезенням пасажирів у кінних екіпажах. Приліпив [о. Артемій] марку, написав писарів адрес і одіслав на богуславську поштову станцію (Н.-Лев., IV, 1956, 190); Все тіло нило від восьмидобового трясіння без сну й відпочинку, з півгодинними зупинками на поштових станціях, поки перепрягали коні (Тулуб, В степу.., 1964, 23).

2. Пункт зупинки сухопутного транспорту, що курсує за певним маршрутом, а також сукупність пристроїв і споруд на цьому пункті. Було опівночі. На невеличкій станції вони вийшли з вагонів (Шиян, Вибр., 1947, 32); Гуща часто десь пропадав.. — На станції був. Бастують. Вже другий день машина не ходить (Коцюб., II, 1955, 70); З товарної станції щодня вирушали на захід довгі ешелони (Гончар, III, 1959, 180); Розбіглися рейки на вузловій станції (Мик., І, 1957, 103); Сортувальна станція; // Будинок для пасажирів на такій зупинці; вокзал. Нарешті, поїзд став: збоку одним вікном світила станція (Панч, В дорозі.., 1959, 86).

3. розм. Відстань, частина шляху між двома пунктами зупинки в дорозі; перегін. Пізнім ранком виїхав я з Києва по залізній дорозі [залізницею] на Одесу і через дві станції пересів у Фастові на миколаївську лінію (Н.-Лев., VII, 1966, 260); Панок постояв трохи, докурив папіросу і десь щез. Щось пару станцій я його не бачив (Коцюб., II, 1955, 428); Коли вже звечоріло й ми проїхали кілька станцій, дістав [кондуктор] з своєї скриньки хліб (Сміл., Сашко, 1954, 144).

4. Спеціальне підприємство або установа, що обслуговує якимсь чином населення, організації певної території. Він сам лагодив апарати на телефонній станції (Кучер, Зол. руки, 1948, 47); Щоб збільшити зону дії телебачення, фахівці республіки вирішили встановити телевізійні станції також на гірських вершинах (Наука.., 11, 1967, 42); В республіці діє широка мережа лікарень, поліклінік, станцій медичної допомоги, санаторіїв та інших оздоровчих закладів (Наука і культура.., 1972, 8); Перші автозаправні станції складалися з двох колонок (Літ. Укр., 13.VI 1969, 2); Автомобільний парк країни зросте до розмірів, що забезпечать цілковите задоволення потреб у вантажних і пасажирських перевозках, у великій мірі поширяться станції прокату автомобілів (Програма КПРС, 1961, 63); Перші партії молодняка, одержані з інкубаторної станції в березні — травні, колгоспи вирощують в опалюваних приміщеннях (Колг. Укр., 2, 1958, 24); // Науково-дослідна організація. Перед ним постає його праця в археологічному музеї та геологічній дослідній станції (Досв., Вибр., 1959, 265); З 1954 року в Центральній Арктиці постійно дрейфують дві наукові станції (Рад. Укр., 22.V 1962, 4); // Група науковців, що працюють у цій організації. Станція додумалась, як таки до цих клятих пісків підступитись, в неї й виноградники вже тут приживляються (Гончар, Бригантина, 1973, 86).

∆ Во́дна ста́нція — комплекс споруд на водоймищі (морі, озері, річці) для занять водним спортом. Сьогодні на водній станції студенти першого курсу вже складають норми (Собко, Стадіон, 1954, 343); Гідроелектри́чна ста́нція див. гідроелектри́чний; Електри́чна ста́нція — те саме, що електроста́нція. Зараз на річці Сулі Станцію ми електричну Тут збудували в селі (Мур., Хороші сусіди, 1948, 9); Маши́нно-тра́кторна ста́нція див. маши́нно-тра́кторний; Метеорологі́чна ста́нція див. метеорологі́чний; Насо́сна ста́нція див. насо́сний; Радіометеорологі́чна ста́нція див. радіометеорологі́чний; Саніта́рна ста́нція — комплексний заклад у системі органів охорони здоров’я, що проводить санітарну роботу в місті, районі, області, республіці.

5. Космічний літальний апарат. З лютого 1966 року вперше в історії здійснено м’яку посадку на Місяць автоматичної станції «Луна-9» (Веч. Київ, 5.II 1966, 1); Орбітальна станція; Міжпланетна станція.

6. спец. Серія гідрологічних, метеорологічних і т. ін. спостережень, що ведуться на морі чи на інших водоймищах. Добові магнітні станції.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 650.

Станція, ції, ж.

1) Станція.

2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. І. 1. 415.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 197.