СТАНОВИТИ

СТАНОВИ́ТИ¹, новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., перех., розм. Те саме, що ста́вити 1-9, 11-17, 19, 20. Зриває [жінка] з себе покривало, встає, старшу дитину становить на лаву, меншу підіймає вгору одною рукою, другою рукою махає покривалом (Л. Укр., II, 1951, 524); Катерина породила на світ сина.. Вдень вона становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (Чорн., Визвол. земля, 1950, 216); Іноді, довго стоячи, на ногах засипало [хлоп’я], падало додолу. Пан тоді.., вибивши добре, щоб не був такий сонливий, становив навколішки на всю ніч (Мирний, І, 1949, 261); Векла.. стала розпитувати [голову], з чого се узялося, що до неї постій становлять (Кв.-Осн., II, 1956, 440); Остапові й на думку не спадало становити себе винним перед дітьми (Гр., II, 1963, 472); Становлять стовп, ведуть до нього людину, жандар приходить по Лазаря, а Лазар накладає на шию мотузку (Коцюб., II, 1955, 206); Двоє вантажників вносять великий ящик і становлять його посеред кімнати (Коч., II, 1956, 497); Заходилась [Одарка] опоряджати стола, застилає скатеркою, становить чарочки… (Вовчок, VI, 1956, 262); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної.. перчиці (Н.-Лев., III, 1956, 253); Поперемивала [Галя] горщики, поналивала, які треба, та й почала становити в піч (Гр., І, 1963, 279); — Чорт тобі, дівчино, угодить, Які тобі закаблуки становить? — Постав мені закаблуки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 24); — Погорів я, мушу становити хату (Л. Янов., І, 1959, 347); Становімо пам’ятника, нехай стоїть наш Кобзар на превічну славу! (Ю. Янов., І, 1954, 13); [Xрапко:] Казав отець Іван: не випихай сина наперед себе, не станови його вище… Воно й правда (Мирний, V, 1955, 139); Тізба та любий Пірам, до стіни притулившися, часто.. мовляли: — Заздрісна стіно, чого для коханців становиш заваду? (Зеров, Вибр., 1966, 322); — Я готов піддержать сім програм!.. Я становлю свою кандидатуру! (Л. Укр., I, 1951, 277).

Станови́ти обі́д — те саме, що Дава́ти (ста́вити) обі́д (див. обі́д). Як набіжать гоги та магоги, мов кримська татарва, та у тих людей, що не шанували духовного чину та не становили часто обідів, та будуть усю худобу одбирати (Кв.-Осн., II, 1956, 239); Станови́ти реко́рд — те саме, що Встано́влювати (дава́ти, ста́вити і т. ін.) реко́рд (див. реко́рд). Сумною, чорною завісою обіп’яло всенький Донбас, а разом із ним і ту шахту, де.. становив рекорди машиніст врубової машини, комсомолець Юрко Лоза (Вишня, І, 1956, 258); Станови́ти самова́р (самова́ра) — те саме, що Ста́вити самова́р (самова́ра) (див. ста́вити). Хазяйка, йдучи спати, наказала, щоб до світа самовар становити (Мирний, III, 1954, 79); Станови́ти сві́чку (сві́чечку) — те саме, що Ста́вити сві́чку (див. ста́вити). Один сина проклинає, З хати виганяє, Другий свічечку, сердешний, Потом заробляє Та ридаючи становить Перед образами — Нема дітей!.. (Шевч., І, 1963, 312).

◊ Станови́ти до сті́нки (під сті́нку) див. сті́нка; Станови́ти на рушни́к (на рушнику́) — те саме, що Ста́вити на рушни́к (на рушнику́) (див. ста́вити). Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз’єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кревних ворогів (Л. Янов., І, 1959, 163).

СТАНОВИ́ТИ², новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., перех.

1. Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь. Цілком встановлено насамперед той факт, що страйки в Росії в 1905-1907 роках становлять явище, небачене в світі (Ленін, 19, 1971, 363); Мирне співіснування є основою мирного змагання між соціалізмом і капіталізмом у міжнародному масштабі і становить специфічну форму класової боротьби між ними (Програма КПРС, 1961, 52); Що ж до простого народу, то він становив окремий світ (Фр., XVI, 1955, 143); До другої світової війни, коли Радянський Союз становив єдину соціалістичну державу, він не був гарантований від реставрації капіталізму внаслідок агресії імперіалістичних країн (Наука.., 2, 1960, 4); Мистецтво і театр становили зміст життя Саксаганського до останньої його хвилини (Життя Саксаганського, 1957, 282); Особливо радісно відзначити, що наша молода інтелігенція в Академії наук становить велику силу (Корн., Разом із життям, 1950, 32); Спеціальну проблему становить віддавання [іншою мовою] архаїзмів і неологізмів. Тут, як ніде, важить почуття міри і знання мови (Рильський, IX, 1962, 101); — Ваш юнга-радист ніякої небезпеки не становить (Гончар, Тронка, 1963, 331).

Станови́ти ви́няток — бути відхиленням від звичайного, від загального правила. Щедрота — бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (Рильський, Поеми, 1957, 231).

2. Складати якусь кількість (у сумі, в сукупності), входити як частина чого-небудь. На долю російського пролетаріату випала велика честь почати [революцію], але він не повинен забувати, що його рух і революція становлять лише частину всесвітнього революційного пролетарського руху.. (Ленін, 31, 1973, 329); Хоч у Сполучених Штатах Америки робітничий клас становить більше половини населення країни, однак у складі конгресу немає робітників (Ком. Укр., 6, 1975, 54); За даними перепису 1939 року населення СРСР становило 170,5 мільйона чоловік (Хлібороб Укр., 11, 1968, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 646 - 647.

Становити, влю, виш, гл.

1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105.

2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. Становити грубу. Класть печь. Конст. у.

3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Дещо. Се мені нічого не становить.

4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 196.