СТАЛЕВИЙ

СТАЛЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сталь¹. Тонкий сталевий лист іде на автомобільні і тракторні заводи (Вишня, Весна.., 1949, 25); Сталевий зливок; // Зробл. із сталі. — Най скаже [хлопець] цареві, щоб зробив сталевий плуг, сталеву борону і сталеве ярмо (Калин, Закарп. казки, 1955, 76); З берега до берега було перетягнуто міцний сталевий трос (Трубл., І, 1955, 97); За рядом ряд ідуть на битву в сталевих касках юнаки (Сос., II, 1958, 247); * У порівн. Про колишню, ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги (Л. Укр., III, 1952, 664); // Стос. до виробництва й обробки сталі. Урал! Опорний край держави, Сталевих діл коваль-митець, Ровесник вікової слави І слави нашої боєць (Мал., Серце.., 1959, 217); Сталевий трест.

Стале́ва тра́са — про залізницю. Продуктивність праці трудівників сталевих трас зросла (Веч. Київ, 3.ХІ 1967, 1); Стале́вий кінь — про трактор. Потужний сталевий кінь став символом нового соціалістичного села (Рад. Укр., 1.ІV 1959, 1); Всіх вразив виступ трактористки.., яка вже третє десятиліття обробляє артільні поля сталевим конем (Хлібороб Укр., 9, 1969, 19); Стале́вий птах; Стале́ва пти́ця — про літак. Сталевих птиць у грізній високості я чую рев… (Сос., II, 1958, 177).

2. перен. Кольору сталі; світло-сірий із сріблястим полиском. Покій фабриканта.. Стеля, груба й двері — білі. Шпалери.. холодного сталевого кольору (Л. Укр., IV, 1954, 233); У відчинених навстіж дверях кімнати видно постаті військових і між ними стирчить стрижена їжачком голова Яцуби в сталевій своїй сивині (Гончар, Тронка, 1963,106); Блакитне небо у хмарках І широчінь Дніпра сталева (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 25); * У порівн. Очі блищали холодним, немов сталевим блиском (Фр., VI, 1951, 241).

3. перен. Міцний, могутній. О Львове, обитель лева! Пророком народ твій був. Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Забашта, Вибр., 1958, 90); Сталеві м’язи; // Непохитний, незламний; стійкий. Сталева радянська вітчизна, нікому не зрушить її (Тер., Ужинок, 1946, 7); Ніякі катування не зламали сталевої вірності радянських солдатів (Перв., Невигадане життя, 1958, 311); Сталева воля; // Твердий, суворий (про голос). — Р-раз!.. Д-два!!! Трри!!! — гримить його сталевий голос (Мик., II, 1957, 04); // В якому відчувається твердість, суворість. — Один був [син], і того спалили [фашисти], — з сталевою ноткою озвався єфрейтор (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 190); // Впевнений (про ходу, крок і т. ін.). Молодь йде сталевим кроком. Попереду комсомол (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 24); // Сповнений недоброзичливості (про погляд); холодний. Сталевий погляд.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 639.

Сталевий, а, е. Стальной. К. Бай. 73. Сталеві сорочки. К. ЧР. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 196.