СТАВКА

СТА́ВКА, и, ж.

1. іст. Старовинна російська назва похідного намету, який ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою.

2. військ. Місце розташування воєначальника і його штабу. Тут, поблизу гирла Волги, він [Батий] заснував свою ставку (Іст. СРСР, І, 1956, 77); Зали палацу були залиті яскравим світлом: ставка командуючого освітлювалась електрикою від похідної динамомашини (Смолич, Світанок.., 1953, 615).

3. військ. Орган верховного головнокомандування на чолі з головнокомандуючим; штаб головнокомандуючого. Згідно з планом Ставки Верховного Головнокомандування війська 3-го Українського фронту на світанку 6 березня 1944 року приступили до здійснення Березнегувато-Снігурівської та Одеської операцій (Ком. Укр., 10, 1964, 26); Після розмови полкового агітатора кожному з нас здавалося, ніби ми побували в ставці верховного головнокомандуючого, а це для солдата має більше значення, ніж можна припустити (Багмут, Записки.., 1961, 32).

4. В азартних іграх — грошовий внесок, який ставить гравець і втрачає у випадку програшу; // Сума грошей, яку пропонують, вносять як заклад (при суперечці, парі).

◊ Ва́ша (його́ і т. д.) ста́вка би́та див. би́тий.

5. фін. Встановлений розмір заробітної плати. [Косяк:] Я вам половину хати відділю, Мефодія на млин бухгалтером візьму… Ставка хороша (Зар., Антеї, 1962, 236); Для бригадирів тракторних, комплексних і тракторно-рільничих бригад встановлено помісячні ставки з доплатою за кожну змінну норму виробітку, виконану трактористами-машиністами (Вісник АН, 2, 1973, 68).

∆ Персона́льна ста́вка — спеціально встановлений для кожного окремого випадку розмір заробітної плати, яку виплачують громадянам СРСР за особливі заслуги. [Туманська:] Надіє Миколаївно, ви зіграли прекрасно. Після такого спектаклю ви сміливо можете домагатися персональної ставки (Лев., Драми.., 1967, 353);

Тари́фна ста́вка — розмір оплати праці робітника за одиницю часу. Митрофан Юхимович подав.. пропозицію про процентні надбавки на тарифну ставку (Панч, II, 1956, 458); Робітник одержує у вигляді премій не менш як 25 процентів своєї тарифної ставки, коли дільниця, де він працює, не вийшла з нормативів по якості продукції і забезпечила виконання плану на суміжній дільниці (Ком. Укр., 7, 1966, 51).

6. фін. Норма вирахування податку, яку правлять банки з якого-небудь об’єкта фінансового обкладення; норма оплати при здійсненні певної фінансової операції. Встановлено значно зменшені ставки с.-г. податку, причому вони збільшуються на 50% при невиконанні мінімуму трудоднів (Колг. енц., II, 1956, 12); Тепер, при стабілізації карбованця і значному збільшенні капіталів кредитних установ,.. ставки кредиту повинні бути переглянуті в сторону зниження (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 231); Банківські ставки по кредитах в «євродоларах» не залежать від ставок, установлюваних у США (Рад. Укр., 20.І 1973, 3).

∆ Диско́нтна ста́вка — процент, виплачуваний позичальником капіталу за надану банком позику.

7. на кого — що, перен. Розрахунок, орієнтація у своїх діях, вчинках, планах на кого-, що-небудь. Ганебно програвши ставку на Гітлера, Ватікан переорієнтувався на реакційні сили Америки (Мельн., Обличчя.., 1961), 23); — Ти бачиш, куди воно все йде. Зараз ставка на молоко, сало і м’ясо з кожних ста гектарів (Кучер, Трудна любов, 1960, 390); // Те, що намагаються використати в своїх інтересах; той або те, на кого або на що розраховують у досягненні певної мети. Чого ж я мучусь? Чому не вмираю? Бо смерть — моя остання ставка у грі (Коцюб., II, 1955, 264); Реакційний націоналізм став найважливішою ставкою міжнародного імперіалізму в його намірах зупинити поступальний хід світового розвитку (Ком. Укр., 7, 1965, 11).

◊ Ста́вити (роби́ти) ста́вку див. ста́вити, роби́ти.

◊ О́чна ста́вка див. о́чний; Ста́вка віч-на́-віч — те саме, що О́чна ста́вка (див. о́чний).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 633.

Ставка, ки, ж.

1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію. Ном. № 7443.

2) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. І. 254.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 195.