СПІВЧУВАТИ
Значення співчувати це
СПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. Про нього говорять, йому співчувають, за ним плачуть і пишуть йому довгі й ніжні листи (Коцюб., І, 1955, 409); Нічого порадити тобі не могла, бо я не вмію радити, а тільки розуміти і співчувати (Л. Укр., V, 1956, 345); Антін від усієї душі співчував лиху Семків.. Вони билися, мов риба в сітях, щоб прогодувати десять ротів (Чорн., Визвол. земля, 1950, 12).
2. Прихильно, доброзичливо ставитися до кого-, чого-небудь; схвалювати щось. Не у всьому я можу цілком співчувати Вам [О. Кобилянській], так, напр., я не поділяю Вашого нітчеанства [ніцшеанства], бо сей філософ ніколи не імпонував мені яко філософ (Л. Укр., V, 1956, 266); — Ви не ображайтеся на мене, будь ласка, товаришу Бачура, я співчуваю вашим думкам, але… не вірю. Розумієте? Я не вірю, що вас хтось підтримує (Чаб., Тече вода.., 1961, 54); // Підтримувати діяльність, напрям якої-небудь організації, партії, бути ідейно близьким до неї. Маси співчувають більшовикам, стаючи всюди на шлях революції (Ленін, 39, 1973, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 522.
співчувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sympathize | сочувствовать |
співчувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spivchuvaty | spivchuvaty | spivchuvaty |
співчувати Рід - дієслово, недоконаний вид
співчувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | співчуваю | співчуваємо |
| 2 особа | співчуваєш | співчуваєте |
| 3 особа | співчуває | співчувають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | співчуватиму | співчуватимемо |
| 2 особа | співчуватимеш | співчуватимете |
| 3 особа | співчуватиме | співчуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | співчував | співчували |
| Жіночий рід | співчувала | |
| Середній рід | співчувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | співчуваймо | |
| 2 особа | співчувай | співчувайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | співчуваючи | |
| Минулий час | співчувавши |
співчувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
співчувати в англійській розкладці - cgsdxedfnb
Цитати української літератури з використанням слова співчувати
"Картала себе, що по героїчна натура, втекла з катакомбів, здатна, здасться, тільки допомагати комусь, та всім співчувати, та ще тікати здатна"Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"І справді: як було не реготати? Ця мавпа не тільки була високого розуміння про себе, більше того: він хотів якось там співчувати мені!"Хвильовий Микола - Сентиментальна історія
"— Хіба лікар може співчувати? — відповів питанням Олег"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Лиши, Рито… Не можу я співчувати тому, чого нема в мені."Винниченко Володимир Кирилович - Чорна Пантера і Білий Медвідь
"Олександра Панасівна й справді перестала плакати: горе цього чоловіка було вище за її — мимоволі перейнялася ним і почала співчувати."Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"І співчувати, і молитися за нього, просячи бога дарувати опам’ятання"Вишенський Іван - Чесній і благоговійній стариці Домнікії…
"Часто він думав, що лікарі в силу своєї професії набули звичку співчувати хворим, і тому хто знає, щире це співчуття чи добре засвоєна звичка? Він, як і раніше, не переставав ретельно слідкувати за ними, водночас стежачи за пораненими"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"— Прощати треба один одному більше та співчувати, — тихо звернулась вона до Сіроштана…"Довженко Олександр Петрович - Україна в огні
"Співчувати йому? Але де ж у неї право і сила? Жаліти його? Повинна бути могутньою жінкою з такими ж незвичайними переживаннями, як він сам"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія