СОРОЧКА

СОРО́ЧКА, и, ж.

1. Жіноча або дитяча натільна білизна. Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках (Шевч., II, 1953, 24); Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати (Коцюб., II, 1955, 178); — Роблю я все машинально. Думаю лише про те, що мило треба покласти на сухе, що одеколон треба заткнути пробкою, сукню одягти після сорочки (Ю. Янов., II, 1958, 159); // Жіночий одяг, який одягають поверх білизни. Заквітчана, в червоному намисті, сорочка вишивана, в черевичках, — ну, дівчина!.. як зірочка! (Вовчок, І, 1955, 72); Материне шлюбне вбрання — біла сорочка, вишита великими червоними квітками, вишнева шовкова спідниця, теж у квітку.., — все так хороше пахло домом (Довж., І, 1958, 330); * Образно. Земля.. сором’язливо спускала з свого тіла димчату сорочку ночі і відкривала своє пишне лоно (Мирний, І, 1954, 318); На грядці огірочки І кавун в рябій сорочці (Стельмах, V, 1963, 319).

2. Чоловіча натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла. Ентелл там сильно храбровався [хоробрився], Аж до сорочки ввесь роздягся (Котл., І, 1952, 96); Вставши раненько, Роман прибрався в вишивану сорочку, в новий суконний.. жупан (Н.-Лев., VI, 1966, 309); Вона все ж таки перетягла його через поріг і, не соромлячись, стала стягати з нього верхню і нижню сорочку (Тют., Вир, 1964, 474); Рукав спідньої сорочки закотився на руці аж по лікоть (Гончар, III, 1959, 22); // Старовинне захисне військове спорядження, вигот. з дроту, сталі і т. ін. на зразок цього одягу. По стінах висять.. шаблі, пищалі під сріблом, старосвітські сагайдаки татарськії, .. сталеві сорочки (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Довго рубалися вони!.. Розрубав на ньому [козакові] вражий лях залізну сорочку (Довж., І, 1958, 260).

∆ Гамівна́ соро́чка див. гамівни́й.

◊ Залиши́тися (зоста́тися, бу́ти і т. ін.) в одні́й соро́чці (без соро́чки) — утратити всі засоби до існування, дійти до крайньої матеріальної скрути. — А там, може, і таксу прибавлять. — А поти прибавлять, то ми без сорочки зостанемося (Мирний, III, 1954, 141); Як у матері три дочки, так буде без сорочки (Номис, 1864, № 13983); Змо́кнути (про́мокнути і т. ін.) до [са́мих] сорочо́к (соро́чки) — те саме, що Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки (див. ни́тка). Вони дурнісінько блукали.. в оситнягах, не знайшли бурлак і тільки змокли до самих сорочок (Н.-Лев., II, 1956, 235); Зніма́ти (зня́ти, стяга́ти, стягти́) оста́нню соро́чку; Залиша́ти (оставля́ти і т. ін.) без соро́чки — доводити кого-небудь до крайньої матеріальної скрути. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Кв.-Осн., II, 1956, 255); — Щоб і нога в школі!.. Старцюго, щоб і нога не була!.. Школа останню сорочку стягне з тебе (Тесл., З книги життя, 1949, 39); Дочки оставляють без сорочки (Номис, 1864, № 9312); Зня́ти (ски́нути) і (та) відда́ти (одда́ти) [оста́нню] соро́чку [з се́бе] — віддати кому-небудь усе, поділитися з ким-небудь усім, що тільки є у когось. Останню сорочку зніме та оддасть (Номис, 1864, № 4463);— Моя стара дуже богомільна.. Любить, щоб про неї казали: «Он як Андріїха-баба, так от богомільна…» І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть (Хотк., I, 1966, 90); — Батько твій окупантам і Петлюрі останню сорочку віддає! (Довж., І, 1958, 162); — Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! (Підс., Жарти.., 1968, 7); Оббира́ти (обібра́ти) до соро́чки див. оббира́ти; Промочи́ти до соро́чки див. промо́чувати; Скида́ння [оста́нньої] соро́чки з се́бе див. скида́ння.

3. Захисна оболонка чого-небудь. Природа завбачливо обвила серце захисною сорочкою, щоб зберегти його (Рад. Укр., 7.I 1969, 4).

◊ Без соро́чки роди́тися (народи́тися, вроди́тися і т. ін.) — бути нещасливим, безталанним. Не для мене був той пишний цвіт, Обсипались на інших пелюсточки… Але не скаржусь, що на білий світ Я народивсь, як кажуть, без сорочки (Павл., Бистрина, 1959, 222); У соро́чці роди́тися (народи́тися, вроди́тися і т. ін.) — бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має удачу. — Мабуть, ви в сорочці родились, що вам так спосудилось отут сьогодні,— сказала весела Мокрієвська з жартами (Н.-Лев., V, 1956, 295); Він народився в сорочці. Він досяг усього, чого тільки може побажать собі найвигадливіший честолюбець (Шовк., Людина.., 1962, 64); — Що зі мною? — запитав Кикало. — Ви в сорочці вродилися, — відповів лікар, — тільки два перелами, руки і лівої ноги, — як ви живі лишились, не розумію (Собко, Біле полум’я, 1952, 208).

4. спец. Порожнина в машинах і апаратах, признач. для циркуляції рідини або газу, які охолоджують чи нагрівають що-небудь. Як охолоджувач використовують один з компонентів пального, що надходить в охолоджуючу сорочку, створену подвійними стінками камери згоряння і сопла (Наука.., 8, 1958, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 467.

Сорочка, ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ном. № 530. Ум. Соро́ченька, сорочечка. Чуб. V. 332.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 170.

соро́чка (зменшено-пестливі — соро́чечка, соро́ченька, сорочи́на, сорочи́нка) —

1) жіноча або дитяча натільна білизна; чоловіча натільна білизна або одяг, що надягається поверх білизни для верхньої частини тіла; спочатку крій сорочок для жінок і чоловіків був однаковий: окремі типи крою виробилися пізніше; сорочки шилися з домотканого вибіленого полотна; старіша форма чоловічої сорочки — «з уставкою»; характерна особливість української жіночої сорочки — вишивка; нижню вишиту частину сорочки звали ли́штвою; ознака достатку; на весілля дбали вишивані сорочки як молодому, так і молодій; казали: «Сорочки не має, а женитись гадає»; коли дитина народжується разом з послідом матері («сорочкою», в якій була в лоні матері), про таку кажуть, що «в сорочці народилася», тобто буде щасливою; про нещасливого кажуть: «Родився без сорочки, так і вмре без штанів»; символізує найближчу і найдорожчу річ: «Ближча сорочка тіла, ніж кожух», «Кожному своя сорочка ближча»; служить оберегом від уроків («Коли обтертися сорочкою, то уроки не причепляться»); щоб позбутися блуду, а також уроків, треба перевернути сорочку; відомий весільний обряд дарування сорочки від молодої молодому, яку шила сама молода; про дуже добру людину кажуть: «Сорочку би з себе дав (зняв)»; до соро́чки обде́рти — означає забрати останнє, пограбувати; «Хоч би із себе сорочку продати», — каже людина, готова на найбільші втрати; перед смертю вдягали чисту сорочку, пор. у Ю. Яновського: «Чи всі понадягали чисті сорочки?» — питає Шехай [перед боєм], і всі здригаються». Як неділя, то й сорочка біла (приказка); Ті знають хлопців і в драній сорочці (М. Номис); Останню сорочку зніме та оддасть (приказка — поділиться всім, що тільки має); Як Ганнусі не любити, коли молоденька, Як вишиє сорочину, як мачок дрібненький (коломийка); фразеологізми: залиша́ти без соро́чки — доводити до крайньої матеріальної скрути; у соро́чці народи́тися — бути щасливою, удачливою людиною;

2) соро́чка-мере́жка див. мере́жка1.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 570-571.