СНІГОВИЙ

СНІГОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до сніг. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Л. Укр., III, 1952, 518); Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг, залишаючи позад себе білі смерчі снігової пороші (Тют., Вир, 1964, 500); // Зробл. із снігу або в снігу. Кругом хати був вільний прохід; поміж бабами ще виднілись просвіти; у ті просвіти носили сніг, закидали їх. Не забарилася снігова стіна вирости кругом хати… (Мирний, III, 1954, 10); // Який несе сніг. Мені трапилось бачити початок снігової бурі на морі, се була така грандіозна картина хаосу, що я, певне, ніколи її не забуду (Л. Укр., V, 1956, 219); Шофер на першій стоянці відпочинку висловив думку, що на другу половину дня може розходитися негода, сніговий буран, під час якого краще перестояти десь у хуторі (Ле, Право.., 1957, 248); // Який утворився із снігу. Вона залюбки каталася по доріжках у сквері і спускалася там з невеличкої снігової гірки (Забіла, Катруся.., 1955, 41); Попереду брело двоє з автоматами, довгими ногами вони розмітали тоненьке снігове покривало і лишали по собі на брукові чорні незграбні сліди (Хижняк, Тамара, 1959, 37).

Снігова́ ба́ба див. ба́ба¹; Снігова́ вода́ — вода, яка утворилася від танення снігу. Сніги тануть, біжать з гір долинами прудкі протічки снігової води (Мирний, І, 1949, 367); Дощова і снігова вода має в собі найменше домішок, це найчистіша вода, що мало чим відрізняється від дистильованої (Уроки.. хіміка, 1956, 50); Снігова́ лі́нія (межа́) — лінія в горах, вище якої сніг на поверхні землі зберігається протягом усього року. В жарких країнах снігова лінія проходить на значній висоті. Наприклад, в Кордільєрах під екватором вічні сніги починаються на висоті 4800 м (Фіз. геогр., 5, 1956, 114).

2. Вкритий снігом. Снігова площа простяглась Навкруг; ..сіра хмара Закрила небо (Фр., X, 1954, 326): Вранці приїхав до Цюріха.. Дуже гарний європейський городок, облямований сніговими вершинами Альп (Коцюб., III, 1956, 272); Простягли у синь Карпати свої вершини снігові (Сос., II, 1958, 421).

3. Схожий на сніг, подібний до снігу (білістю, блиском і т. ін.). Здавалось, ніби то були дві рідні сестри, а не мати з дочкою.. Однаковий цвіт лиця — сніговий, білий (Н.-Лев., І, 1956, 169); Снігова постеля; Сніговий халат.

4. Багатий снігами. Стояла холодна, снігова зима (Чаб., Балкан. весна, 1960, 229).

5. Уживається як складова частина ботанічних і зоологічних назв, термінів. Антонівка звичайна під впливом зрошення в більшій мірі посилює інтенсивність ростових процесів, ніж кальвіль сніговий (Хлібороб Укр., 1, 1967, 33); У цей день з «Лахтака» побачили надзвичайно білих, так званих снігових чайок (Трубл., Лахтак, 1953, 33); Всі знали, що в горах багато.. снігових барсів, які нападають на одиноку людину (Тулуб, В степу.., 1964, 116).

∆ Снігова́ плі́сень — грибкова хвороба озимих зернових культур і багаторічних злакових трав, яка розвивається рано навесні, в період танення снігу; супроводжується відмиранням листків і загниванням кореневої частини. Снігова плісень озимих.. — хвороба злаків, що її спричинює гриб Fusarium nivale (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 223); Снігова́ сліпота́ — ураження очей, викликане довгим перебуванням на освітленому сонцем засніженому просторі. — Я довго плавав у північних морях. Там люди хворіють на снігову сліпоту (Тулуб, В степу.., 1964, 258); Снігови́й плуг див. плуг; Снігови́й подоро́жник див. подоро́жник³.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 423.

Сніговий, а, е. Снѣжный. Вода снігова. К. Іов. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 161.