СКІПКА
Значення скіпка це
СКІ́ПКА, и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах; // Те саме, що трі́ска. Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (Ков., Світ.., 1960, 102); Пушта.. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (Скл., Святослав, 1959, 106); * У порівн. Так як скіпка на воді крутиться, попавши на чорторий, так він [Василь Невольник] ворочавсь між тим ярмарком (П. Куліш, Вибр., 1969, 172); // Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина. [Едіта:] Шановний Годвінсон заслаб на очі, читаючи при скіпці… (Л. Укр., III, 1952, 11); Молодий гридник.. взяв з-під столу соснову скіпку, вмочену в дьоготь, і запалив її від свічки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 44); // Тонкий, гострий шматочок тріски, який потрапив під шкіру; скалка. Залізла скіпка в ногу.
◊ Ви́сохнути (зсо́хнути і т. ін.), як (мов) скі́пка (на скі́пку) — дуже схуднути; змарніти, виснажитися. Маруся виснажилась, висохла, як скіпка, одначе була проворна (Н.-Лев., III, 1956, 323); Ги́дко скі́пками (на скі́пки) узя́ти — хто-небудь викликає огиду. Прийшла бабуся, та ще й така, що гидко скіпками узяти (Кв.-Осн., II, 1956, 209); На скі́пки (перев. із сл. трощити, розбивати і т. ін.) — зовсім, цілком, ущент. Стрілами під небо сягала [січа], Об шоломи мечами гарчала, Гартовані списи на скіпки трощила-ламала (Мирний, V, 1965, 267); Не зду́жає (не зду́жав) й скі́пки підня́ти, рідко — хто-небудь дуже слабий, слабосилий, виснажений. А він такий, що ні на що і дивитись було; та ще перепивсь, так не здужав і скіпки підняти (Кв.-Осн., II, 1956, 104); Як (мов) скі́пка (перев. із сл. сухий, худий і т. ін.) — дуже, у великій мірі. І гарний [Клопотовський] з лиця, але сухий, як скіпка, та замлілий, неначе захарчований (Н.-Лев., IV, 1956, 282); Перед вершниками, з в’язкою хмизу за плечима, горбиться суха, мов скіпка, постать старого селянина (Стельмах, І, 1962, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 270.
Скіпка, ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 135.
скі́пка = скі́па (зменшене — скі́почка) — тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина; символізує худорлявість, виснаженість; про змарнілу жінку кажуть: «Висохла (така), як скіпочка». Скіпочку засвітила (Я. Головацький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 547.
скіпка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Lucina | лучина |
скіпка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skipka | skipka | skipka |
скіпка Рід - іменник, жіночий рід, неістота,прикметник
скіпка Словоформи слова
| Називний | скіпка | скіпки |
| Родовий | скіпки | скіпок |
| Давальний | скіпці | скіпкам |
| Знахідний | скіпку | скіпки |
| Орудний | скіпкою | скіпками |
| Місцевий | на/у скіпці | на/у скіпках |
| Кличний | скіпко | скіпки |
скіпка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
скіпка в англійській розкладці - crsgrf
Цитати української літератури з використанням слова скіпка
"Її воскове полум’я викликало в нього таке відчуття, ніби він був у просмердженій сечею та кінським потом стайні, й це не воскова свічка в позолоченому свічнику, а кіптява скіпка-боринка"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Годой пильно вдививсь у київського князя й не зразу відповів; у світлиці було гамірно, задушно й півтемно, горіла тільки свіча біля них та смоляна скіпка над протилежним краєм столу"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Біля першої шкапи стоїть високий чоловік, сухий, як скіпка, чорний, як сажа"Мирний Панас - Серед степів
"Вона зісохла, мов скіпка, а він передчасно постарівся"Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"У Вікторових руках молот гуляв, як скіпка"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол
"Одежина на йому пошмагана, пика заросла, суха, як скіпка, голова закустрана, нечесана, вуси, наче котячі хвости, одстовбурчилися, а очі — як у хижака, горять, палають."Мирний Панас - Повія
"То була справді вже старша дівчина, суха, мов скіпка, з довгою гусячою шийкою, сухим, довгим кінчастим носом"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"Двометровий, худий мов скіпка, з оцупкуватими пальцями і прозорими спокійними очима, він пропустив мене вперед, причинив хвіртку, в кузні потягнувся До вікна за люлькою, подав пушку з тютюном."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий, як скіпка, ще й очі позатягало, а під їми мов хто чорним попідводив."Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами
"І гарний з лиця, але сухий, як скіпка, та замлілий, неначе захарчований"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Київські прохачі